Про дослідження скіфської культури науковцем Миколою Гладким давно відомо в Україні та поза ї межами. Нещодавно презентація його праць відбулася вперше на Київщині – у нашому Ірпені, у приміщенні Центральної міської бібліотеки.
Про непересічність творчого доробку Миколи Васильовича та цінність дослідження культури скіфів, які впродовж тисячоліть жили на теренах сучасної України, відзначали у своїх виступах – відомий журналіст Олесь Вахній, завідуюча відділу культури Ірпінського виконкому Євгенія Антонюк, директор історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський, голова Національної Спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
Не спроста імперська ідеологія впродовж століть намагається присвоїти скіфську культуру іншим територіям, або ж знецінити її, видаючи скіфів за якихось малорозвинених дикунів. Насправді ж, дослідження засвідчують дуже високий розвиток скіфської культури. Чого варті тільки золоті прикраси величиною з людський ніготь, які знаходять по всій території нинішньої України.
Інші знакові артефакти наших пращурів скіфів – їхні знамениті котли. Саме ця назва вважається давньою, автентичною, на відміну від тюркського запозичення слова «казан». Саме довкола багаття, розпаленого навколо котла збиралися наші пращури на трапезу. Пізніше цей звичай перейшов до козаків.
Різновидів скіфських котлів існує безліч. Від маленьких декоративних – до велетенських, в яких могли готувати їжу для всього поселення. До слова, перший відомий в історії свого роду підрахунок населення ми знаємо з історії скіфів, і пов’язаний з котлом. Коли цар велів кожному скіфу принести наконечник стріли. Із зібраного таким чином металу було відлито велетенський котел товщиною стінок в шість пальців.
На презентації досліджень Миколи Гладкого в Ірпінській бібліотеці були показані два невеличких котли (один місткістю рівно літр, інший дещо більший), віком понад дві з половиною тисячі років. Доторкнутися до історії у переносному і прямому розумінні слова могли всі присутні на презентації, у тім числі й школярі Ірпінської ЗОШ № 12, які прийшли на цю зустріч.
Ще однією знаковою спадщиною скіфської культури є знамениті кургани, багато з яких, на жаль, розорюються й просто грабуються. Про необхідність захисту на державному рівні цих святинь наших предків говорили у своїх виступах Микола Гладкий та інші присутні на цьому заході.
Позаяк скіфські кургани, а також різні історичні знахідки їхньої культури знаходять від Прикарпаття до Слобожанщини і від Чернігівщини до Таврійських степів і Кримського півострова. Це означає, що пращури сучасних українців – скіфи ще три тисячі років тому жили практично по всій території сучасної України – від Сяну до Дону і від верхів’я Десни до Південного берега Криму, й були одним великим народом, історію якого нам ще вивчати й вивчати.
До уваги читачів фотомиттєвості зустрічі з Миколою Гладким в Ірпінській бібліотеці
