громадський діяч, засновник проекту “Громадська Ініціатива” та ІА “Погляд
На відміну від Києва, де президент Петро Порошенко отримав майже рівний результат у першому турі виборів із переможцем Володимиром Зеленським, у передмістях столиці він гонку програв.
Попри те, що кампанією в обласних округах керували люди, які давали гарантії на результат, на виході виявилось, що ані обіцяний адмінресурс, ані мотиваційні сітки – не працюють. Чого очікувати в другому турі?
Передмістя столиці завжди було особливим регіоном для кандидатів у президенти і до парламенту. Близько до Києва, зручна логістика для агітаційних поїздок, ці округи також приваблюють політиків великим земельним ресурсом, компактністю проживання великої кількості “майже киян” і зговірливістю місцевих “еліт”.
Один із прикладів такої стратегічно важливої території – 95-й округ із центром в Ірпені. Ще з часів, коли тут обирався в парламент покійний нині Петро Мельник, а згодом прогриміли розслідування про дерибан Біличанського лісу, за цим округом закріпилась слава важливого форпосту, який владі конче потрібно утримувати.
Яскравий приклад – результати першого туру голосування на виборах президента 31 березня.
Ще минулого літа, подаючи під тиском громади у відставку, колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк заявив, що балотуватиметься до парламенту.
Саме тоді він, за нашою інформацією, і почав шукати можливість отримати підтримку впливової політсили.
Це було потрібно, аби нівелювати передусім шлейф низки кримінальних справ, які роками тягнуться за ним. А також конвертувати підтримку місцевими своєї нішової квазі-політсили “Нові обличчя” в голоси за списки парламентської партії некишенькового формату.
У листопаді 2018 року ці пошуки вилились у появу Карплюка на координаційному з’їзді БПП, де розподілялися кандидатури на округи для парламентської кампанії. Екс-мера “призначили” на 95-й округ.
Очевидно, координацію передвиборчої кампанії кандидата в президенти на цій території теж було доручено Карплюку і його команді.
Серед опосередкованих підтверджень – всіяна агітацією БПП міська рада за місяць до виборів і “злиті”в мережу списки учасників “сітки”, серед яких чимало керівників комунальних підприємств, депутатів і просто наближених до Карплюка людей, які мали брати участь в скупці голосів і гарантувати прихід прихильників.
Спроби самої міської ради виправдатися за агітки (стоси поліграфії обсягом із дві середні вантажівки) заявами про провокації – ніщо інше як фактичне підтвердження, що “рильце” таки “в пушку”.
Більше того, визнання винною у появі агіток в державному органі, завгоспа міської ради – лише підкреслює цинізм і абсурдність ситуації.
Ще одним потужним підтвердженням наявності механізмів тиску на користь чинної влади став скандал із директоркою стадіону Анжелою Макеєвою в Ірпені.
Її звільнили від виконання обов’язків буквально напередодні першого туру голосування нібито за відмову агітувати за чинного президента і брати участь в акціях на його підтримку.
Негативний ефект тут мав не тільки і не стільки факт звільнення з порушенням закону (жінка вагітна і не може бути в цей час звільнена), скільки медійний резонанс, який ця історія отримала.
Тільки звернення самої жінки в Facebook набрало близько 50 тисяч переглядів, а ефіри на загальнонаціональних каналах “розігнали” її набагато ширше. І це була цілковита “зрада” для виборців регіону. Адже в новинах прізвище Порошенка звучало в рази частіше, ніж прізвище Карплюка.
Що в кінцевому підсумку отримав Петро Порошенко в Ірпені? Результати, які фактично збігаються з даними соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, проведеного в останні тижні перед голосуванням.
Після голосування 31 березня у місті та передмісті (95 округ) лідер перегонів, Володимир Зеленський, отримав 32,68% (соціологія показувала 32,5%), Порошенко – 23,47% (соціологи давали 21,9%). Різницю в межах статистичної похибки навряд чи можна вважати результатом роботи “потужної сітки”.
Плюс, на відміну від Києва, де десятки дільниць віддали перевагу чинному гаранту, на низці виборчих дільниць у дрібних населених пунктах Порошенко програв навіть Юлії Тимошенко.
Показник же в 23,5% за Порошенка – цілком співмірний з показниками в середньому по Києву, до мешканців якого, за великим рахунком, можуть відносити себе жителі передмість типу Ірпеня.
Тобто, попри зусилля і обіцянки, можемо стверджувати, що “сітка” як така – не спрацювала.
Звичайно, оточенню колишнього мера це теж на руку: можна говорити, що жодної “сітки” і не існувало. Проте такий аргумент спрацює лише для публіки.
А от як вигравати вибори в парламент восени і чи можна гарантувати тепер перемогу для кандидата від БПП, чи будуть виконані обіцянки про підтримку, мережу і здобутки – велике питання.
Джерело: УП
