БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

Недавно прийнятий закон про добровільне об’єднання територіальних громад викликав адміністративно-територіальну «війну» за перерозподіл Приірпіння. Одним з найбільш «ласих шматочків», який забажали приєднати до себе сусіди, є древнє селище Гостомель. Він має чималий земельний ресурс. Окрім того два потужні підприємства, які наповнюють місцевий і не тільки бюджети (Гостомельський склозавод та АНТК «Антонов») роблять Гостомель дуже привабливим для об’єднання з ним. Включити його до свого адміністративного підпорядкування забажала громада сусідньої Бучі (рішення з такою пропозицією було прийняте Бучанською міськрадою 26.02.2015 р.). Ірпінська влада також зробила пропозицію про входження Гостомеля до складу Ірпеня. Мається на увазі, щоб селище ввійшло у підпорядкування з єдиним адміністративним центром, як наприклад, нині Мостище у складі Гостомеля чи Романівка і Стоянка у складі Ірпеня. У такий спосіб можна буде скоротити на управлінському апараті та кількості депутатів (до слова, як зазначив міський голова Ірпеня Володимир Карплюк,  у європейських країнах у 2,5-3 менше адміністративних утворень на таку ж кількість населення). Окрім варіантів входження Гостомеля до Ірпеня чи Бучі можливий і третій шлях – відокремлення й самостійне адміністративне існування древнього селища, якому можна надати статус міста.

Про всі ці варіанти адміністративного перерозподілу точилася емоційна дискусія на вчорашній сесії Гостомельської селищної ради. Для цього пленарне засідання перенесли зі звичного тісного кабінету до актової зали Центру творчості дітей та юнацтва, який розташований в одному приміщенні з селищною радою. Ще б пак – такі гості в такій кількості до Гостомеля приїздять хіба що 14 жовтня на День селища. Бучанський та Ірпінський міські голови – Анатолій Федорук та Володимир Карплюк – з депутатами сіли в рядах серед представників громадськості, чекаючи доки дійде черга обговорення питання про територіальне об’єднання громад. Потім до Гостомеля ще завітав голова Київської облдержадміністрації Володимир Шандра.  Та про все по порядку.

БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

Спочатку Федорук, а потім Карплюк по черзі заходилися переконувати гостомельських депутатів про переваги входження їхнього селища до складу очолюваних ними міст. Федорук за аргумент наводив протяжність спільної межі Бучі й Гостомеля близько семи кілометрів, тоді як спільний «кордон» Ірпеня й Гостомеля становить лише кілька сотень метрів. Карплюк обіцяв 100% бюджетних надходжень, отримуваних від гостомельських підприємств, спрямовувати на розвиток Гостомеля. Що Федорук прокоментував у такому стилі, мовляв, це обіцянка-цяцянка, а от він збирається будувати в Гостомелі інфраструктурні об’єкти – лікарню, дитсадки і т. ін. (До речі, багато хто відзначає, що між кумами й давніми друзями Володимиром Карплюком та Анатолієм Федоруком пробігла «чорна кішка» саме через нерозділений ними Гостомель). Мер Ірпеня дорікав гостомельській владі, що впродовж останнього десятиріччя, маючи 50% відрахування до бюджету з місцевих підприємств, в селищі не було збудовано жодного інфраструктурного об’єкту. Натомість депутати відповідали, що за ці гроші облаштували чимало доріг. І в свою чергу дорікали Карплюку, що він вихваляючись по телебаченню наданими п’ятьма ділянками учасникам АТО, жодним словом не згадав Гостомель, із земельних запасів якого виділили ці ділянки. Потім вже голосуючи за земельні питання, гостомельські депутати виділяли землю лише учасникам бойових дій з Гостомеля, рекомендуючи ірпінській владі своїм воїнам, що повернулися з АТО – видавати квартири в Ірпені, раз там мало землі.

БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

Але до цього ще довго тривало обговорення питання майбутнього адміністративного статусу. Депутат Гостомельської ради Василь Вознюк згадав давні часи, коли Гостомель та інші населені пункти регіону входили до Києво-Святошинського району. Тоді в селищі була свої й міліція, й лікарня (з рентген кабінетом) і навіть свій РЕМ. Потім, за словами Василя Вознюка, через так званий «швецький експеримент» – все це відійшло до Ірпеня. Володимир Карплюк наголошував на тому, що «так історично склалося» – більшість інфраструктурних об’єктів зараз належать Ірпеню – і міліція, і суд, і податкова інспекція, і лікарня (що розташована в Бучі), і водоканал, і ще багато чого. У свою чергу Анатолій Федорук на це зауважив, що такі об’єкти, як податкова інспекція та інші правоохоронні структури не є комунальною власністю міста, і все одно обслуговуватимуть місцеве населення, де б вони не розташовувалися. Для прикладу Бучанський голова згадав Ірпінську міську прокуратуру, яка кілька років тому переїхала з Ірпеня до Бучі, але продовжує свою діяльність у всьому регіоні.

Володимир Карплюк застерігав від виокремлення Гостомеля в самостійну адміністративну одиницю. Для цього він навів такі аргументи. Мовляв, зараз селище здатне генерувати близько 30 мільйонів гривень своїх бюджетних надходжень. (При цьому селищний голова Гостомеля Анатолій Кириченко вже вкотре якось несміливо тихенько промовив іншу цифру – 40 мільйонів, але Карплюк, наче не чуючи його, продовжувати називати 30). З цих тридцяти млн., за словами Карплюка, близько п’яти потрібно буде витрачати на роботу апарату селища. А збудувати школу чи лікарню коштує близько 200 мільйонів. Мовляв, де ви їх самі візьмете? Депутати відповідали, що для таких випадків існують державні субвенції.

БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

Обговорення цього питання було перерване повідомленням Володимира Карплюка, що до Гостомеля їде голова облдержадміністрації Володимир Шандра. Депутати вийшли на двір перед селищною радою. Близько години очікування нарешті завершилося зустріччю з Шандрою. Він не заходив до селищної ради, а просто біля порога спілкувався з представниками влади та громадськості. Шандра приїхав не для того, щоб вирішувати долю Гостомеля та інших адміністративних центрів регіону, а просто відповісти на запитання, які виникають з цього приводу. Суть його відповідей зводилася до того, що територіальним громадам надали можливість самостійно вирішувати свою долю. Нехай самі визначаються – кому, як і з ким об’єднуватися чи відокремлюватися. Але долю тих, хто до 25 липня не визначиться – вирішать в адміністративному порядку. Стосовно інфраструктури майбутніх адміністративних утворень Володимир Шандра висловився наступним чином: державі потрібні самодостатні у цьому плані адміністративні утворення, а не такі, що відокремившись – одразу проситимуть субвенції на будівництво необхідних соціальних об’єктів.

БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

Окрім того, у процесі спілкування біля Гостомельської ради  Володимир Шандра досить емоційно жестикулював, створивши цілу добірку для яскравої фотосесії, яку можете переглянути нижче. Поспілкувавшись біля селищної ради голова облдержадміністрації залишив Гостомель. Бучанський та Ірпінський міські голови разом зі своїми свитами подалися за ним. Гостомельський голова та депутати повернулися до зали і продовжили перервану сесію ради.

БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

Стосовно подальшої долі Гостомеля рішення не було прийняте. Подальший розгляд цього питання відбудеться на наступному засідання 29 квітня. Взагалі, питання приєднання Гостомеля до Ірпеня чи Бучі, або ж виокремлення в самостійну адміністративну одиницю повинно бути винесене на розсуд громадськості. Зокрема, свої думки з цього приводу можете висловити в коментарях до цієї публікації.

Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО

3 thoughts on “БИТВА ЗА ГОСТОМЕЛЬ

  1. Припоминаю, что еще лет десять назад в гостомеле возле церкви обещали поставить светофор, через год или два светофор появился на повороте на ирпень. Тогда наверное всем показалось, что где-то что-то недослышали, недопоняли. Но как-то сам выплывает вопрос, а что вообще в гостомеле сделали? Бордюры на краноармейской уже год стоят. Стоят местами вкопаные в землю, местами целые палеты. Ну столбы местами поменяли. Все что ли?

  2. В Гостомеле своя поликлиника, пожарка,школы, Стеклозавод и аэропорт наполняют бюджет, чтл такого есть в Буче чего нет в Гостомеле?
    Отдельно будет лучше, даже фотку в паспорт вклеить – надо в Ирпене Бог знает где отстоять очередь, лучше в Гостомеле в очереди в маленький кабинет, зато возле дома.

Залишити коментар до XMAPOGOH Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *