17-річна Анастасія Рубніковіч з Мінська разом зі своїм науковим керівником Олесею Шевелевою винайшла інноваційні матеріали, які можуть замінити натуральну шкіру і пластик з ПВХ. Буквально тиждень тому Настя приїхала з Бразилії: там вона представляла Білорусь на конкурсі Mostratec і посіла друге місце, пише Тut.by.
Анастасії вдалося створити по-справжньому інноваційну річ – заміну натуральній шкірі і пластику з міцелію грибів.
«Це мікошкіра, яка в майбутньому може стати заміною натуральній шкірі. Процес її отримання довгий, енерговитратний і негуманний, – каже Настя. – А виробництво шкірозамінника шкодить навколишньому середовищу як мінімум тим, що в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Наш матеріал абсолютно такий же, як шкіра, за якісними характеристиками, але при цьому він біорозкладаний, екологічно безпечний, еластичний і міцний».
Готову мікошкіру можна пофарбувати в будь-який колір. Але головна фішка матеріалу в тому, що він росте сам по собі. Тобто йому можна задати будь-яке лекало – наприклад, для майбутньої сумочки – і міцелій гриба, як жива істота, «заросте» рівно за вашою міркою.
На розробку у школярки пішло два роки. Складним був процес підбору потрібних грибів-продуцентів. Тобто тих, з яких в подальшому можна буде виробляти матеріал. Найкраще підійшли трутовики (наприклад, гливи і боровики). Однієї дрібки таких грибів вистачить, щоб культивувати необмежену кількість міцелію. Виділити суперрезультативні гриби за якістю виявилося не так просто. Зате їх міцелій прекрасно підійшов і для другого матеріалу, створеного Настею і Олесею Олександрівною. Мова про мікобрикети, яким можна замінити ДВП, ДСП і пінопласт. Матеріал, як запевняє школярка, такий же міцний.
«Що найголовніше – при цьому легкий і водостійкий. І, звичайно, екологічно чистий. До складу мікобрикета входить не тільки міцелій, який в цьому випадку використовується в якості клею, але і тирса, тому вдається зробити його твердим. Ми брали і змішували інгредієнти, надавали їм потрібної форми і потім запікали в термошафі. Отриманий продукт можна використовувати для чого завгодно».
Перевага мікобрикета в тому, що вони швидко ростуть. А ще після використання можуть бути добривом. Схема така: матеріал відпрацював своє, його змішали з грунтом – і отримали готове калійне добриво (в цих трутовиках багато калію).
«У світі зараз великі проблеми з пластиком, і наш проект допомагає ці проблеми вирішити. Крім того, є ще й питання з відходами, – підкреслює Настя. – Наприклад, тирса – це відходи деревообробної промисловості. Вони сьогодні використовуються погано – по суті, просто спалюються або викидаються. А ми з цього робимо нові матеріали. А мікошкіру ми ростимо на картопляному відварі».
Мікошкіра і мікобрикет повинні за задумом стати дуже дешевими, адже на їх виробництво потрібно мало витрат і ніяких складних компонентів. Вийде чи ні, поки незрозуміло: Настя і її наукова керівниця ще шукають фінансування, щоб запустити лінію з випуску нових матеріалів в Білорусі.
Джерело: ecotown
