
Офлайн курси Школи екологічної журналістики збагатили новими знаннями та практичними навичками майстрів пера і мікрофона, які пишуть та знімають матеріали на цю тематику. Насамперед йшлося про підготовку матеріалів у жанрі журналістики рішень. Тобто, не тільки висвітлювати певну екологічну проблему, а ще й окреслити напрямки її вирішення.

Так лекція Катерини Гарбарчук «Інструменти для віддаленого пошуку інформації в питаннях охорони природи» продовжилася практичним заняттям, як перевірити певну земельну ділянку (наприклад, виставлену на продаж) на предмет її власності, відшукати її на карті та перевірити відповідність цільового призначення, а також проаналізувати історію її використання.
Не беріть на сувеніри залишки ракет
Чимало цікавого та для багатьох невідомого про «Вплив воєнних дій на природні екосистеми України» розповіла у своїй лекції Катерина Полянська. Мінування та вибухи мають негативні наслідки для нашого довкілля не тільки у вигляді руйнувань та засмічення. Чималу небезпеку для повітря, ґрунту та води складають шкідливі хімічні сполуки, які містяться у вибухових пристроях, особливо ракетах окупантів. Тому не можна брати додому на сувеніри і взагалі чіпати голими руками залишки ракет. Також варто проводити заміри на шкідливі речовини та виробити механізми очищення повітря, ґрунтів і водойм від шкідливого забруднення, яке міститься в ракетному паливі та бойовому заряді різних видів озброєнь, якими зараз вороги активно «засівають» наші землі.

У світі існує реальна загроза екологічних біженців
Про неї розповіла Соф’я Садогурська у своїй лекції «Зміна клімату: як допомогти подолати кліматичну кризу через відповідальну комунікацію». Найдужче від зміни клімату нині потерпають Арктика й Антарктика, а також острівні країни Тихого океану. При тому, що найбільше впливають на зміну клімату діяльність людей країн, розташованих у середніх широтах, насамперед Північної півкулі. Але вони наразі найменш відчувають зміну клімату. Через що в виникає такий дисонанс і нерозуміння проблеми. Зараз питання не стоїть у площині – є чи немає зміни клімату. Вже зафіксоване потепління в середньому на 1% внаслідок людської діяльності (насамперед, викиди вуглецю в атмосферу) і, якщо не вживати відповідних заходів, то до кінця століття середня температура підніметься ще на 4-5%, що може мати катастрофічні наслідки для людства. Наразі вже існує небезпека екологічних мігрантів з таких країн, як Фіджі та інших островів екваторіальної смуги. Тож необхідно посилити діяльність стосовно людського впливу на зміну клімату. Насамперед у плані переходу з викопних видів палива на відновні джерела енергії.
Каховське водосховище як приклад оприроднення
Про повернення природи до свого первісного стану розповідав Олег Дьяков у лекції «Концепція ревайлдингу. Як це працює в Україні?». Ревайлдинг – це оприроднення. Зараз багато розмов точиться довкола питання повернення певних територій та водойм до їхнього природного стану. Іноді це стається вимушено, не з нашої волі. Таким прикладом став підрив окупантами греблі з наступним осушенням Каховського водосховища. Там вже відновлюється природа. Спочатку думали-гадали, що робити у плані відновлення водосховища. Зараз все більше науковців схиляються до того, що не варто цього робити. Екологічної катастрофи (у плані вивітрювання ґрунтів) не сталося. Осушені землі заростають природною рослинністю. Деякі верби вже виросли висотою 5 метрів. Через якість 10 років питання подальшої долі колишнього Канівського водосховище саме зніметься з порядку денного.
Кажанів потрібно рятувати!
Про «Алгоритм комунікації журналістів з зоозахисними організаціями» розповіла у своїй лекції Альона Шуленко – представниця Українського центру реабілітації рукокрилих. Вона навела чимало прикладів порятунку кажанів, які нині часто оселяються в людських домівках.

Зокрема, поширене явище, коли вони облаштовують масові зимівники на балконах. Часто люди з нерозумінням ставляться до подібних ситуацій. Буває, що знищують, або просто викидають на вулицю кажанів. Тоді їх доводиться рятувати зоозахисникам. Потрібно знати, що подібні дії несвідомих громадян несуть правову відповідальність. Так був випадок, коли написали заяву до поліції на жінку, яка викинула на смітник кажанів, що облаштували на зиму на її балконі. Аби уникнути таких непорозумінь, потрібно знати, що в подібних випадках, якщо раптом виявите на своєму балконі чи горищі колонію кажанів – не знищуйте й не викидайте їх, а зверніться до зоозахисників, які зможуть забезпечити порятунок тварин.
Про санкції для «росатому»
Про антиядерну діяльність розповіла Поліна Колодяжна у лекції «Екологічне відновлення українських громад: кейси Greenpeace Україна». Насамперед йшлося про те, що росіяни творять на Запорізькій АЕС (наприклад, ведуть обстріли з «градів» із території атомної станції), і як допомогти людям, які живуть поруч зі станціями. Наразі Greenpeace Україна працює над тим, аби за таку діяльність «росатом» і дотичні до нього компанії внести до санкційного списку. (До слова, ця лекція читалася напередодні влучання ворожого дрона у саркофаг укриття ЧАЕС – відтак, підстав для таких санкцій ще додалося).
Започатковано курси жінок-монтажниць сонячних станцій
Загалом атомну енергетику має комплексно замінити перехід на відновні джерела енергії. Лекторка навела розрахунки, згідно з якими 1% території України може повністю забезпечити потреби України в електроенергії. Це при тому, що це зовсім не обов’язково вільні території, а можу бути (і вже давно використовуються) дахи, накриття, паркани і т. ін. під встановлення сонячних панелей.

У зв’язку з цим Поліна Колодяжна розповіла про започатковані курси монтувальниць СЕС для жінок, позаяк через війну виник брак майстрів у цій сфері.
На запитання про проблему перероблення використаних сонячних панелей лекторка розповіла, що до 96% панелі вже перероблюються. Наразі наука працює над тим, аби 100-відсотков переробляти використані сонячні панелі.
Важливі знання, які допомагають зберігати ліси
Про «Збереження і відновлення багатих на біорізноманіття та стійких до змін клімату лісів України: методи та інструменти в контексті Євроінтеграції» розповів у своїй лекції Михайло Богомаз. Часто-густо активісти та журналісти не досконало розуміються в означеннях та термінології, чим можуть користатися лісівники, які захочуть їм протидіяти. Наприклад, «вирубка» і «рубка» – це різні речі. Вирубка означає повне зачищення лісових насаджень від дерев з наступним використанням звільненої території для іншої діяльності.
За європейським законодавством на ринок НЕ МОЖЕ потрапляти зрубана там деревина, а також все, що потім буде вирощене на таких ділянках – кава, гриби, ягоди, соя і т. ін., які отримані в результаті вирубки deforestation-free products. Навіть Трамп був шокований такою законодавчою нормою, позаяк і Америки вона стосується.

До речі, лісом вважається ділянках вкрита деревиною розміром від 0,5 гектара і більше. Михайло Богомаз розповів, як знання у сфері лісової термінології і законодавства відкривають несподівані можливості, аби вберегти ту чи іншу ділянку від рубки, чи взагалі господарювання на ній. Наприклад, якщо знати, що таке «праліс» і виявити його на місцевості, то це автоматично вберігає його від посягань лісорубів.
Перспективи та проблеми демонтажу гребель ГЕС
Про практику демонтажу гребель гідроелектростанцій в Україні та світі розповідала Оксана Коноваленко у лекції «Вільні річки України: Відновлення водних екосистем для стійкого майбутнього». Навела приклад демонтажу шляхом підриву 30-метрових дамб гідроелектростанцій у Північній Америці.

Причиною стало не тільки повернення річок до їхнього природного стану, а й суто економічні чинники. Утримання ГЕС малих і середніх річок просто стають нерентабельними. Подібна участь чекає і на українські ГЕС. Найпроблемнішим видається демонтаж великих водосховищ Дніпра, який тоді втратить судноплавність. Найбільш небезпечною радіаційною «консервою» є Київське водосховище, у мулі якого осіло чимало радіації після аварії на ЧАЕС 1986 року.
Безпека журналістів та їхня практична підготовка
Керівниця Школи екологічної журналістики Вікторія Губарева у своїй лекції «Безпека екологічних журналістів» розповіла важливі напрямки захисту, розділивши їх на цифрову, фізичну та юридичну безпеку.

На завершення семінару Школи екологічної журналістики відбулися цікаві практичні заняття з підготовки публікацій у жанрі журналістики рішень.

Проєкт реалізує ГО “Інститут успішного міста” за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації ЮНЕСКО
Фото: Микола ТИМЧЕНКО, «Рубрика»