Ця Лелечка “Мої стежки – калюжі крові” написана на початку квітня 2022 року. Ми тільки звільнили місто. Кругом сліди війни – руйнування, трупи мирних людей, згарища, сум і біль. В душі тільки одне бажання – “Кари катам, кари…”
Більше у моїй книзі “Позивний Письменник або як Ірпінці русню відірпінили”.
Мої стежки – калюжі крові
Уста, що плачуть спомином
Не висихає сльоза в моїх очах
Не прокричу, знеможений
Іду наперекір і дихаю
Усміхаюсь болем і вірю
Живу майбутнім і знаю
Мене чекає вільна Україна.
Квітень 2022 року (Ірпінь)
