Рік тому випало вислухати чимало версій причин розколу між Маркушиним і Карплюком. Незгода в розподілі бюджетних коштів. Ревність Карлюка через надмірну увагу до Маркушина з боку іноземних делегацій, які після визволення Ірпеня дуже часто навідуються до нас. Конфлікт через розподіли посад між оточенням. Кожен намагався давати хлібні місця своїм людям, добираючи вірних виконавців. Також поширювалася версія про ревнощі, мовляв не поділили коханок…
Навіть, не варто заглиблюватися, яка й наскільки з цих версій правдива чи надумана. Позаяк у будь-якому разі все це тільки привід для розбрату, так би мовити, видима частина айсберга. Тоді як глибинна причина полягає в апріорі закладеній конфліктній ситуації, коли фактично приймає рішення одна людина, а формально підписує й несе реальну відповідальність – інша. Тут справа не в персоналіях, а в принципі неадекватній ситуації. Замість «Карплюк» і «Макушин» можна поставити будь-які інші прізвища – і результат буде такий самий. Тобто, те що сталося між ними саме 1 квітня 2024 року – неминуче мало статися раніше чи пізніше. Швидше навіть раніше. Просто повномасштабна війна і окупація уповільнили цей процес.
Тепер в кліше конфліктної ситуації автоматично підставляються наступні прізвища – «Карплюк» і «Макеєва». Вже починаються ходіння-бродіння довкола вищих ешелонів місцевої влади на випадок підтримки Макеєвої у випадку прогнозованого (на нашу думку, просто неминучого) розриву з Карплюком. Згадаймо, як чимало діячів заходилися підтримувати Маркушина, насамперед керуючись мотивацією – проти Карплюка (має він «талант» налаштовувати проти себе дуже різних людей). Не важко передбачити активізацію й мобілізацію електорату з аналогічних мотивацій на підтримку Макеєвої – лиш би проти Карплюка.
Неадекватність і конфліктність в Ірпінській владі має доволі довгу кількарічну історію. Від неї вже постраждали психіка Попсуй, ніс Літвинова. Зараз активно вимотують нерви Маркушину. А Макеєва ще раніше постраждала від КіНОшної компанії. Шість років тому вона публічно звинуватила нинішніх ситуативних союзників у тому, що через спричинений ними нервовий стрес, будучи вагітною, втратила дитину. Ясна річ, що таке не забувається. Тобто, у Макеєвої вже є свого роду психологічна індульгенція на демарш і політичне розлучення з Карплюком.
Коли воно станеться – справа часу. Прискорять цей процес наступні чинники.
Перший. Можуть зіграти суто владолюбні амбіції. У спортсменки Макеєвої вони присутні. Мовляв, хто такий якийсь там голова Інвестиційної ради Карплюк?! Це ж я законна правителька всього Ірпеня з прилеглими селами!! Не дозволю на своїй території комусь іншому командувати!!!
Другий. Можливі реакції правоохоронних структур, судові розбірки й сумна перспектива відповідальності за прийняті не зі своєї волі, а «сірого кардинала» рішення – також здатні прискорити процес розлучення.
Третій (і це вже гарантований!). На передодні виборів репутаційні втрати неодмінно спонукають Макеєву (на її місці будь-кого) до того, аби взяти курс на відокремлення, простіше кажучи, думати своєю, а не карплюківською головою.
Адже попри красиву риторику всі вони розуміють, що недавній містечковий переворот у владі його виконавцям аж ніяк популярності не додав, а лишень навпаки. Під прикриттям благих намірів про міський бюджет і долю громади, насправді виборці побачили підвищення зарплат та працевлаштування своїх людей і витіснення конкурентів. Далі узаконення дуже сумнівних своїх забудов. Першочерговим предметом опікування «Анжелиної влади» стали аквапарк у заплаві та ларьки Щербини. Все це дуже «сподобалося» нашому електорату, особливо тим людям, зруйновані війною будинки яких ще й досі не відновлені. Одні з жиру бісяться й квартири колекціонують, а іншим ніде жити.
Словом, конфлікт інтересів прикарплючених забудовників й електорату неодмінно спонукатиме Макеєву до ведення своєї гри й розриву з Карплюком. Звісно, якщо захоче продовжити свою політичну кар’єру. У такому випадку краще не досиджуватися до самісіньких виборів. Позаяк потім може бути замало часу, аби встигнути відбілити далеко не кращу репутацію. Тож варто Макеєвій якомога раніше знайти якийсь поверхневий привід (глибинну причину вже означили вище) для розлучення з «сірим кардиналом» та самій реально брати владу в свої руки.
