Радник міністра оборони України, керівник навчально-вишкільного центру «Південь» громадський діяч, координатор Всеукраїнського Руху ПАТРІОТ Андрій Верлатий нещодавно об’їхав Схід України, доїхав до Маріуполя, побував на передовій, зокрема, неподалік Волновахи.
Андрій Михайлович цікавився настроєм наших солдат та місцевих жителів, які живуть у прифронтовій смузі. Відтак, своїми враженнями поділився з нашим кореспондентом. Цю розмову пропонуємо до уваги наших читачів.
– Прифронтова смуга відсунулася досить далеко від переднього краю, – говорить Андрій Верлатий. – Вона вже вийшла на рубежі Харківською та Запорізької областей. Відтак, потроху просувається до Києва. Розмовляв з багатьма простими людьми. Мені завжди близький біль простого народу.
Росія усіма силами намагається внести деструктив в політичну та економічну ситуацію в Україні. На сьогодні ми бачимо, що з представників державної влади лише Президент України намагається встановити якісь гарантії для народу. Всі інші політики, очевидно, діючи за сценаріями ФСБ, сіють безлад у житті держави. Зокрема, ми це бачимо на прикладі нинішнього прем’єра Яценюка, який вносить корективи начебто на вимогу міжнародної спільноти. Ці корективи не може вимагати міжнародна спільнота. Оскільки ніколи не було такого, щоб країна, в якій іде війна, була включена в Євросоюз, НАТО чи щось подібне. Це все – звичайнісінький популізм, яким займається згаданий діяч.
Також ми бачимо, як лідери начебто опозиційних політичних сил чубляться між собою за сфери впливу в національному політикумі. Взагалі, Україна – європейська держава, в якій живуть європейці. Проте, ставляться до нас так само, як до африканських країн. Бачу, що Кремль вже почав розкручувати в Україні сирійський сценарій. Це робиться для дестабілізації, яка з нашої країни може поширитися на всю Європу. У такому разі війна з України перекинеться далі на Польщу, Угорщину, Румунію… Путін не зупиниться у своїх імперських прагненнях йти далі – аж до Берлінської стіни, аби отримати назад в імперію соціалістичну Німеччину. Коли Путін стоятиме біля німецьких кордонів, тоді всілякі заяви Ангели Меркель звучатимуть, як скиглення ягнятка перед кровожерним левом.
– Яка ситуація на Сході та загалом в Україні?
– Проїхавши передову, я бачу настрій солдат. Багато з них вже налаштовані зі зброєю в руках йти на Київ, аби відстоювати надбання Майдану, домагатися справедливості. Нас підняв Майдан. Проте, Україна не переживе третього Майдану. Він якраз стане вигідним Путіну, який дав вказівки своїм ідеологам і спецагентам із ФСБ впровадити якомога більше провокаторів.
Провокаторів у нас багато. Від простих людей – до високопосадовців. Нині ми бачимо на прикладі двох правих політичних організацій – Правий сектор і ВО «Свобода», як вони ділять між собою крісла. Добровольчі батальйони починають тероризувати Міністерство внутрішніх справ та Службу безпеки України.
– Чому таке можливе?
– Причина проста – у кожному батальйоні є провокатори. Я відповідаю за свої слова. На жаль, ми виявилися непідготовленими до цієї війни. Натомість Росія готувалася до неї років двадцять. Внаслідок чого, у нас на всіх рівнях є люди, які працюють на ФСБ. Це не голослівні заяви. Я можу надати відповідні факти підтвердження, які зараз регулярно надаю до СБУ. Деяких посадовців знімають, інших не можуть, оскільки вони прикриваються депутатською недоторканістю.
– Які можливі подальші сценарії розвитку ситуації?
– Ми бачимо, що відбувається в Сирії. Там пропрезидентський режим почав валитися. Раптом його підтримали – почав відновлюватися. Потім війна перекинулася на Ірак, почала зачіпати Іран і Афганістан. Схоже відбувається і в нас. Ми, українці, були майже завершили антитерористичну операцію. Залишалися невеликі зони спротиву сепаратистів. І раптом протягом двох тижнів путінська агресія розрослася повністю на дві області.
ФСБ та путінські проплачені маріонетки намагаються розколоти українське суспільство, натравити одну частину суспільства на іншу. Все це відбувається за напрацьованими ще в африканських країнах шаблонах. Принципово нічого не змінюється.
Наприкінці 2013 року, якщо ми подивимося історію ідишиського повстання, між «Ідиш» і Сирійською вільною армією раптом ні з того, ні з чого стався розрив. Хоча «Ідиш» це було цілком патріотично налаштованим утворенням, якому вже вся Європа, Західний світ були готові надати гроші на знищення режиму Асада. Але «Ідиш» виступив проти всіх. Бойовики «Ідиш» повернули свою зброю проти повстанців, проти уряду і, фактично, перейшли на сторону Асада. Саме завдяки цьому режим Асада існує по сьогодні. Все це стало можливим завдяки нафтовим доларам Росії. Зараз у нас з’явилися такі ж тривожні ознаки діяльності російських спецслужб.
– Що ж нам робити?
– Насамперед, проводити реформи. Очищувати владу, армію, правоохоронні органи від корупціонерів та агентури іноземних спецслужб та явних зрадників. Ми не повинні зупинятися. У президента повинні зараз з’явитися бажання і воля прибрати весь мотлох із влади і захистити нашу країну. Ми готові йому допомогти.
Усі добровольчі батальйони мають отримати зараз чіткий офіційний статус. Повинна припинитися партизанщина і махновщина. Добровольці повинні бути підпорядковані єдиному командуванню. Хтось повинен нести відповідальність за їхню діяльність, оснащення й озброєння, навчання та їхню участь у бойових діях. Зараз часто-густо трапляється, що не ясно де, незрозуміло ким навчені й для якої мети – з’являються добровольчі загони і вже цілі армії. Один з них називається Добровольчий Український корпус Дмитра Яроша. Зверніть увагу: закінчиться війна – ці люди залишаться соціально незахищеними. Вони прийшли, взяли зброю, яка незрозуміло звідки з’явилася, і почали вбивати донецьких. Хлопці, але ж потрібно не забувати, що всі ми діти однієї країни! Просто там люди одурманені путінською ідеологією, кремлівськими провокаторами.
Влада повинна провести чіткий вектор визначення добровольчих батальйонів. Необхідно також навести порядок у батальйонах Міністерства внутрішніх справ, в яких коїться ще більший хаос.
– Чому так відбувається?
– Більшість командирів батальйонів – це прості люди, які вчора відійшли від станка. Вони отримали статус сотника на Майдані. Потім в АТО їх вибрали комбатами. Їм присвоїли звання. Проте ці люди не мають ні військової освіти, ні досвіду війни.
Ми бачимо, що найбільші втрати у першому батальйоні «Донбас». Його комбат кинув цей батальйон і пішов у владу. Звідки у нього взялися гроші на передвиборчу кампанію? Ми можемо думати, що на патріотичній хвилі піднесення люди повірили такому комбату. Але зараз цей батальйон «Донбас» фактично розколовся на дві частини. Одна з яких зараз воює, інша – незрозуміло чим займається. Семенченко їх починає «підігрівати» грошима та заявами про альтернативний штаб АТО. Так можна дочекатися заяв про створення Мар’їнської Народної республіки з кількістю мешканців 200 чоловік чи чогось подібного. Куди дивляться спецслужби? Чому ЛЖЕпатріоти, прикрившись депутатськими регаліями, зараз намагаються продати Україну чим дорожче? Аналізуючи історію, можна сказати, що точно так поступали всі провокатори. Ми можемо навіть пригадати Леніна, який робив провокації за іноземні гроші.
Теж саме ми бачимо тут. З’являються отамани, лідерство яких нічим не підтверджене. Вони популісти. Найголовніше зараз – не піддаватися на провокації щодо штурму Верховної Ради чи Адміністрації Президента. А також на всілякі заклики щодо збройного заколоту. За ними стовідсотково стоять спецслужби сусідньої держави. Аби потім усьому світу показати картинку радикальної складової Майдану в образі хунти. І ми тоді будемо подані в образі екстремістів без роду і племені. Пора вже подумати й про народ. Доста лити крові. Згадаймо, що всі ми діти цієї землі під назвою Україна.
Повертаючись до нашої історії пригадаймо, що козаки це не національність, а спосіб життя. Козак – це людина, яка передовсім ставить волю і честь! Козаком можна було стати людині будь-якої національності, пройдучи відповідний ритуал посвяти. Так само й громадянами України стають усі, хто забажають. У нас велика багатонаціональна країна. І ми всі – українці. Давайте не будемо цього забувати. Зуміймо разом захистити свою країну від путінської зарази, а також тих, хто нею заразився. Я більш, ніж впевнений: не потрібно руйнувати – потрібно створювати! Думати про Україну – це означає – ЗАХИЩАТИ КОЖНУ ОКРЕМУ ЛЮДИНУ. Тоді у нас буде міцне громадянське суспільство. І ми, нарешті, здобудемо ту вільну і щасливу Україну, яку всі хочемо бачити. Зі свободами для простого люду і владою, що працюватиме не для себе, а для народу.
– СЛАВА УКРАЇНІ!
– ПАТРІОТАМ СЛАВА!
Спілкувався: Олександр НАКАЗНЕНКО
