Бучанська районна організація Всеукраїнської громадської організації Спілка офіцерів України шле найкращі вітання до Дня Соборності України та Дня відновлення української державності!
Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об’єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.
Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Історична довідка
З кінця XVIII століття українські землі були розділені між різними імперіями. Тож соборність для українців завжди була вершиною прагнень суспільного життя. Підтвердження цьому можна знайти в різних епохах. Наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва» 1788 року українці, що проживають у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття), описуються так: «…Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».
Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів національного руху по обидва боки Збруча. Після 1865 року у версії пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського та музику галичанина Михайла Вербицького (саме вона стала основою гімну України) з’явилися такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому». Створена у 1891 році в Полтаві таємна студентська організація «Братство тарасівців» проголошувала у програмі: «Самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу». Гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» використав і Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» (1900)…
Пройшли роки випробувань і великих жертв, Україна та українці вчергове відновили Незалежність і знову вимушені відстоювати її на полі бою…
Сьогодні ми згадуємо громадянський подвиг тих, хто у суворі роки минулого століття підняв прапор Незалежності, відстоював її у жорстокій борні зі споконвічними ворогами – московітами і місцевими колаборантами, і передав естафету нинішнім поколінням. Згадаймо і тих героїв, які полягли у нинішній російсько-українській війні. Вічна їм пам’ять!
Сьогодні ми висловлюємо слова щирої вдячності нашим співвітчизникам, які на всіх фронтах – зі зброєю в руках і без неї — відстоюють честь і суверенітет незалежної Держави! Честь вам і слава!
Україна стоїть і буде стояти.
Фронт стоїть.
Тил витримає і буде опорою для фронту!
Болотяні с@ки завжди були виродками.
Вони завжди такими були.
Допомагаймо своїм на місцях – розмова, підтримка, чергування, потиснути руку і просто сказати “Все буде добре”. Наразі це вкрай важливо. Власний приклад надихає інших. Нас не здолали тоді, не здолають і зараз!
Тримаймося і віримо в Україну.
Дай нам Боже наснаги, віри і вперед до Перемоги!
За нами Україна!
Слава Україні! Героям слава!
Голова Бучанської районної організації
Всеукраїнської громадської організації
Спілка офіцерів України
капітан Сергій МАРТИНЮК
