Настрій в мене був кепський. З дружиною посварився, син Васько знов двійок нахватався. Йому бачите футбол важливіший зі шкільні заняття. І у кого він такий вдався?! Вчора наші футболісти у черговий раз програли своєму одвічному супернику, на цей раз «Промкооперації». А тут, як на зло, викликає до себе шеф. Все зрозуміло, йому стало відомо, що я замість того, щоб бути присутнім на виробничих зборах, пішов дивитися на футбол. Ось і май тепер знов неприємності! Про всяк випадок у секретарки Оленки я поцікавився настроєм шефа. По її лагідній посмішці та поведінці було видно, що непоганий…
– Дозвольте? – Несміливо запитав я, переступаючи поріг його кабінету..
– А, Юхим Степанович, проходьте, сідайте, чемно привітався він до мене встаючи з крісла і протягуючи руку..
– Знаю, знаю, де були вчора. А я ось через ці збори не зміг вирватися на футбол, тим паче, коли грає моя улюблена команда. До речі, ви давно футбольний уболівальник?
– Вже 12 років, – сміливо відповів я.
– Це добре! – каже шеф. – А я вже зі стажем. І уявіть собі, навіть пам’ятаю ігри 1975 та 1986 років, коли київське «Динамо» вигравало Кубок Володарів Кубків. Так, це були незабутні зоряні часи для вболівальників нашого покоління. До речі, а як вам учорашня гра?
– І це ви називаєте грою? – не стримався я. – Диву даєшся, кого тренер виставив на гру! Якихось футбольних імпотентів, яким вже час на пенсію! Хіба вони грали?! Повзали протягом всього матчу, мов сонні черепахи. І ще невідомо, яким був би рахунок, якби у наших воротах не стояв Петро Папенко. Будьте впевнені, мій Васько і той краще зіграв би та надійніше.
–Так ви хочете сказати, що справа лише у воротареві?
– Саме так. Хіба напад суперника був здатний на щось? Провели дві атаки, на які бридко було дивитися та й забили два випадкових м’ячі. У той час, як наші всю гру на їхніх воротах сиділи…
– Це ще треба розібратися, де це ваші, а де наші. І я вас викликав не для того, аби розводити порожні балачки про футбол у робочий час, а вперше і в останнє попередити, якщо наступного разу не буде вас на загальних зборах колективу – отримаєте сувору догану за порушення дисципліни!
Настрій у мене був вкрай зіпсований. Ну хто б міг подумати, що Олександр Петрович вболіває за «Промкооперацію»?
