ЛАКМУСОВІ ЗЛИВИ ІРПІНСЬКИХ РЕКОНСТРУКЦІЙ

Або Новий подих конкурсу на кращу Ірпінську калюжу

Учора й сьогодні в Ірпені сильні зливи. Водою затоплює всі можливі низини в місті – двори, дороги…

Нинішні великі й вже затяжні дощі стали свого роду лакмусовим папірцем для перевірки якості Ірпінських реконструкцій.

От, наприклад, ремонт вулиці Паламарчука з підземною ливневкою, завершений рік тому – наразі перевірку витримує. Хоч і назбирується вода в низинній частині дороги, але тільки під час великої зливи, і тримається порівняно не довго – хвилин 20-30 –  і самозливна ливнева каналізація поглинає воду.

Чого, на жаль, не скажеш про підземний перехід під залізничною колією. Його вчора й сьогодні по коліна заливало водою. Вода стоїть тут годинами після закінчення дощу, її доводиться відкачувати помпою МНСникам.

Зрозуміло, що цей перехід юридично належить Укрзалізниці. Проте, він є єдиним пішохідним сполученням між двома частинами Ірпеня, яким щодня користуються десятки тисяч ірпінчан та гостей міста. Не спроста саме на цьому переході намалювали соціальну рекламу «Ірпінь – місто Вашої мрії». Ось така підмочена «мрія» виходить.

Аби не намочитися в брудній калюжі переходу, люди змушені скакати через залізничні колії, наражаючи себе на незручності й небезпеку.

ЛАКМУСОВІ ЗЛИВИ ІРПІНСЬКИХ РЕКОНСТРУКЦІЙ   Або Новий подих конкурсу на кращу Ірпінську калюжу

Ще одним місцем для фотосесій у світлі новітніх дощів стало озеро біля центральної площі. Фактично, воно почало виконувати роль зливної ями для стоків з усієї центральної вулиці.

Тож розміщуємо ці фото не тільки з точки зору естетики та поповнення колекції на Конкурсу на найкращу Ірпінську калюжу, а для того, аби люди бачили і знали: перед тим, як сідати на лавочки – їх треба ретельно очистити від бруду. У зв’язку з чим визріла ще одна пропозиція до влади. У цьому місті замінити звичайні лавочки на плаваючі лавочки-амфібії, які б піднімалися разом з рівнем розливної води з озера. Або ж розмістити довкола цієї рукотворної водойми човни й катамарани. За сухої погоди на них можна сидіти, а після дощів – плавати.

Юля СВІЧКОГАС

Олександр НАКАЗНЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *