21 серпня відбулася, мабуть, найдовша сесія Ворзельської селищної ради за всю історію її існування з 1991 року. Вона тривала майже 8 годин.
Зверну увагу на те, що два питання сесії були внесені з голосу, а виявилися революційними для селища. Перше – за поданням депутата обласної ради Наталі Семко про клопотання перед Київською обласною радою про надання Ворзелю статусу курорту місцевого значення. Депутати це рішення підтримали. І перейшли до обговорення інших за порядком денним, важливих для селища.
Коли в залі Уваровського дому, де проходила сесія, атмосфера дійшла до точки кипіння, Алевтина Ковальчук внесла з голосу пропозицію: погодити пропозицію Бучі про об’єднання територіальних громад. На галерці розпочалася справжня «буча». Хтось поблажливо притих, а прибічники самостійного Ворзеля-курорту заголосили про зраду інтересів. Ігорь Грибенко, який послідовно відстоює лінію Ворзеля на самодостатність, затребував референдуму. У цій колотнечі ніби з нізвідки на сцені опинився міський голова Бучі Анатолій Федорук. Треба віддати належне – говорив він переконливо, зал притих, і всі присутні повторно прослухали промову про ПДФО, яке не отримає Ворзель, залишившись наодинці, про неможливість для Ворзеля стати центром об’єднаної громади, що рано чи пізно Ворзель прийде до необхідності об’єднання і треба буде проводити позачергові вибори, про те, що всі громади (Блиставиця, Луб’янка, Гаврилівка, Синяк), що увійшли до Бучанської об’єднаної громади, уповноважили її голову ще раз завітати до Ворзеля з пропозицією.
Не дивлячись на те, що пан Федорук умілий оратор, частину залу його аргументи не переконали. І дійсно, в червні Ворзель провів громадське обговорення щодо об’єднання. З чотирьох варіантів, запропонованих до обговорення, а це: Буча, Ірпінь, Бородянка і самостійний розвиток – більшість надала перевагу останньому варіанту, а Буча опинилася на другому місці. Але за законом про об’єднання громад остаточне рішення має ухвалити рада. Перша спроба була зроблена у тому ж червні, коли депутати підкорилися більшості і віддали перевагу самостійності. По ідеї, за липень і серпень керівництво Ворзеля мало б підготувати аналітичний матеріал про економічну спроможність селища йти в самостійне плавання. Але цього не сталося. І на сесії жодної аргументованої противаги бучанській пропозиції знову не було озвучено. Отже, цього разу, попри активну протидію і звинувачення у зраді, більшістю і поіменно (18 – за, 3 – утрималися, 1 – проти) депутати підтримали пропозицію Бучі.
Таким чином, 21 серпня Ворзель зробив перший крок у Бучанську об’єднану громаду. Погано це чи добре – покаже час. А сьогодні напрошуються деякі висновки:
– Після прийняття рішення Анатолій Федорук однозначно буде «педалювати» питання, щоб внести зміни в Перспективний план області. Відповідно, будуть зміни і у виборчому процесі. Це суттєво вплине на розстановку сил на ворзельському політичному полі бою. Частина майбутніх кандидатів у владу просто відсіється, оскільки їх тепер у об’єднаній раді буде 3-4 і не більше. Тобто 20, як мінімум, залишаться без омріяного депутатства.
– Не виключено, що втратять силу попередні домовленості з мером Ірпеня Карплюком, які мали окремі представники Ворзеля.
– Бездіяльність ворзельської влади, або тихий саботаж – зробили неможливим проведення економічного моніторингу, тому в чергове Ворзель не спромігся захиститися науково доведеними аргументами.
– Ворзель був і залишиться селищем з рекреаційною перспективою. У всякому разі ця сентенція була неодноразово підкреслена Федоруком.
І наостанок. Сьогоднішня сесія здалася дуже добре зрежисованим спектаклем. Спочатку з голосу було внесено питання про курорт, що одностайно підтримано і депутатським корпусом, і громадою. Після цього з голосу вноситься питання про об’єднання з Бучею. У частини залу, яка проти нього, але за – курорт, не залишається шансу зняти його з порядку денного як невмотивоване, адже до цього з голосу вже проголосоване питання про курорт. Таким чином, противники бучанської пропозиції опиняються в патовій ситуації. Багатьох такий поворот подій наштовхнув на думку, що така одностайність депутатського корпусу не спонтанна, а заздалегідь спланована зацікавленими сторонами як у Ворзелі, так і в Бучі. Не можна оминути увагою й іншу частину мешканців селища, які відверто раділи ухваленому рішенню.
Автор: Алла БАГІРОВА
