КОЛИ НАСТАНЕ ДЕНЬ ІРПЕНЯ?

Ірпінський люд останнім часом все наполегливіше допитується: коли Ірпінь цього року святкуватиме День міста? На сайт «Зоря Приірпіння» зачастили заходи за пошуковою фразою «День Ірпеня». Натомість читачам доводиться натикатися на торішню програму святкування Дня міста.

Очевидно, що святкування переноситься. На коли? Поширилися чутки, що 1-2-те жовтня, інша версія – на 8-9-те. З усього видно, що все зводиться до терміну завершення реконструкції центральної площі міста (затіяної ще навесні), який наразі точно спрогнозувати  ніхто не може.

Карплюк і його команда вочевидь не розрахували свої можливості. Розпочату масштабну реконструкцію центру міста не вдається завершити до третьої суботи-неділі вересня, коли ірпінчани традиційно святкують День міста, принаймні останнє десятиріччя.

З цього приводу доречно провести невеличкий екскурс в новітню історію реконструкцій ірпінських вулиць. Активізувалися вони торік за кілька місяців перед виборами у жовтні-2015. Супроводжуючись обіцянками правлячої нині в Ірпені партії «Нові  обличчя» не збавляти темпи реконструкцій після виборів. Щоправда, з підбиттям підсумків голосування ремонтно-будівельний азарт ірпінських вулиць різко вщух. Хоча торішні листопад і грудень видалися досить теплими й сухими, а отже сприятливими для таких робіт.

Наступна хвиля реконструкцій ірпінських вулиць розпочалася наприкінці березня – початку квітня минулого року. Пригадуєте, тоді «у верхах» займалися зміною прем’єра й нависла перспектива дострокових виборів. Прем’єр-міністра таки змінили, а от з виборами не склалося. Відтак, і темпи реконструкцій ірпінських вулиць значно уповільнилися. Тим більше, що влітку з’явився несподіваний вектор бюджетних пріоритетів – дострокові перевибори депутатів Коцюбинської селищної ради. Тож Карплюк і Ко кинули значні ресурси на Коцюбинське. Після завершення виборів у Коцюбинському знову пожвавішали роботи на ірпінських вулицях.

Проте, до святкування Дня Ірпеня завершити реконструкцію центральної площі міста не встигли. Не біда, вирішили Карплюк і Ко, День міста, на відміну від дати виборів, можна легко переносити, зважаючи на ті чи інші обставини. От тільки, як бути з давно усталеними традиціями? Тепер кожна наступна влада, використовуючи такий прецедент, захоче приурочувати святкування Дня Ірпеня до завершення чергової реконструкції чи якоїсь іншої ситуативно зручної для можновладців події.

Про непродуманість та відсутність генерального плану реконструкції центральної чистини Ірпеня свідчать чимало фактів. Насамперед відсутність презентації та громадського обговорення проекту (звісно, воно ведеться, але вже по-факту зробленого – насамперед опозиційними силами в інтернеті). Також невідомий громаді загальний кошторис реконструкції (уривчасті відомості про нього можна дізнатися з публікації “Виконком без Карплюка і Христюка виділив 3 мільйони на фонтан і колони”)

Звісно, знаючи, в яку копієчку обійдеться вся ця оновлювальна затія в центрі міста, виникає питання: наскільки вона потрібна? Схоже, що й самі її затійники не в курсі цього. І взагалі, очевидно, що реконструкція проводиться без єдиної думки й загальної стратегії, у багатьох випадках – симптоматично. Про що свідчать наступні «штрихи до портрету» центральної реконструкції.

Наприклад, пішохідна алея біля новозведеного торгівельного павільйону, який ірпінчани вже охрестили «теплицею», зважаючи на зовнішню подібність цієї споруди до парникової «зодчості». З початком її реконструкції громадськість занепокоїлася чи не під автостоянку віддали торгівельному закладу пішохідну алею? Влада під тиском громадськості схаменулася, й по-факту, неначе відрапортувала гранітними бордюрами та бетонними лавочкам під червоними ліхтарями: ні – пішохідна алея нею й залишається. Добре, що так.

Але ж, зрозуміло, що біля такого торгівельного центру повинна бути простора стоянка для автомобілів. Є вона у центрі біля «ЕКО-маркету». Навіть, у тісному дворику на місці колишньої садиби Максима Рильського, де тепер «АТБ-маркет», також місце для стоянки знайдено. Карплюк вимагає від забудовників, аби вони знаходили чи викуповували території під стоянки для авто біля усіх новобудов. Натомість, викуплений ще за Скаржинського приватний сектор біля Парку Слави – тепер забудований під «теплицю» по всьому периметру без прилеглої стоянки для автомобілів. На цьому прикладі яскраво простежується політика подвійних стандартів Карплюка і Ко у питанні стоянок і взагалі дозволів у сфері містобудування.

Водночас, залишається відкритим питання: де ставитимуть машини покупці, які отоварюватимуться в «теплиці»? Ходитимуть з візками й пакунками через насичену жвавим рухом вулицю Центральну до стоянки перед вокзалом? Це незручно і небезпечно. Ставитимуть авто з протилежного боку біля міськради? Там і без торгівельного закладу автомобільний аншлаг. Чи знову ж таки використовуватимуть під стоянку пішохідну алею «червоних ліхтарів»?

Поруч розташований Парк Слави з пам’ятником Невідомому Солдату та похованнями загиблих часів Другої Світової війни. Згідно з одним з попередніх планів-намірів всі ці пам’ятки збиралися перенести в інше місце, а там облаштувати парк з центральною алеєю на зразок тієї, що в парку В.Правика.  (Знову ж таки, це все на рівні чуток, бо затвердженого плану Генеральної реконструкції центральної частини ніхто в очі не бачив). Проте, Карплюк, гнаний долею у скоропостижні закордонні відпустки, не наважився на таку передислокацію меморіалу загиблим у Другій Світовій. Тепер спостерігаємо поєднання двох непоєднуваних стилів: соціалістичного реалізму в обрамленні античної колонади з арками. До того ще й нові дерева висаджені по центру алеї – прямісінько перед пам’ятником. Словом, просто унікальний карплюківський «дизайн» вийшов. Яскраве свідчення «генеральної стратегії», точніше, її відсутності у реконструкції центру міста.

Підсумовуючи сказати, хочеться запитати у влади й громади: коли ж настане справжній День Ірпеня? Як у поточному цьогорічному його відзначанні, так і в глобальному розумінні цього значення.

Олександр НАКАЗНЕНКО