На сьогоднішній 13-й сесії Ірпінської міської ради, окрім кількох приємних моментів, як то вручення квартири та сертифікату на 100 тисяч бронзовій призерці Олімпіади Ірині Коляденко, спостерігали й інші події – вже під час голосування, насамперед за блок питань порядку денного під назвою «Про затвердження проекту землеустрою».
Віднедавна згідно законодавства затвердження цих питань вимагає дві третини депутатських голосів «за». Тобто 26 з огляду на чисельність Ірпінської ради. На початку цієї каденції «Нові обличчя», які фактично програли вибори, всілякими маніпуляціями назбирали необхідну більшість для прийняття потрібних їм рішень. Але двох третин слухняних голосів у них не має. Саме це їм сьогодні дали зрозуміти депутати інших фракцій, що не згодні з методами «ламання через коліно», як це часто-густо практикує Ірпінська влада.
Суть питання у тому, що депутати не захотіли підтримувати близько трьох десятків питань, проекти рішень яких отримали лише напередодні сесії (тому й не встигли їх вивчити), або ж взагалі не отримали. Ведучий пленарного засідання міський голова Олександр Маркушин закликав народних обранців підтримувати згадані затвердження проектів землеустрою, мовляв, прості людські питання. Проте непідконтрольні йому депутати не піддавалися на його заклики.
Виникло чимало запитань. Чому «простим смертним» комусь пропонують затвердити 10 соток, а комусь 40? Де знаходиться та земля і що буде з нею потім? Чому проекти рішень «простих людських питань» оприлюднили учора ввечері, а деякі взагалі залишилися «котами в мішку»? Адже Ірпінська територіальна громада не гумова, і варто детально вивчати кожне землевиділення. Депутати всіх фракцій будуть раді знайомитися з людьми особисто й підтримувати їхні питання.
Дивлячись на низку провальних голосувань Маркушин вдався, як для Ірпінської ради, унікального кроку – попросив одразу після голосування вивести на сесійний монітор результати поіменного волевиявлення депутатів. Для кожної нормальної ради, починаючи від Верховної і закінчуючи селищною (прикладом може слугувати робота сусідніх Бучанської, Гостомельської чи Бородянської рад) – це звична практика. Після кожного голосування одразу висвітлюється на екрані поіменне волевиявлення. Цього ж дня всі підсумки поіменних голосувань оприлюднюються на офіційному сайті відповідної ради. Але тільки не Ірпінської міської. Там «поіменка» може не публікуватися днями і тижнями. А демонстрація поіменних голосувань одразу на табло – без перебільшення унікальне для Ірпінської ради явище!
На сьогоднішній тринадцятій сесії таке сталося аж двічі із 154 проголосованих питань порядку денного. І то не обійшлося без конфузу. Працівник апарату, який забезпечує процес електронного голосування, на прохання міського голови тільки з другого разу зміг вивести на екран поіменне голосування у нормальному читабельному вигляді. Не звик до такої «унікальної» процедури сесійний комп’ютер. Незважаючи на вимоги чинного законодавства та численні побажання його дотримуватися, висловлювані депутатами на всіх попередніх сесіях – не ірпінська це традиція одразу оприлюднювати «поіменку».
Справді, заради такого унікального видовища варто сьогодні було депутатам не підтримувати певні рішення. За одне й навчити новообличне керівництво ради дотримуватися чинного законодавства. А саме, оприлюднювати порядок денний та всі проекти рішень за 10 днів до сесії, а не напередодні і то вибірково. Дати можливість депутатам виступати й обговорювати кожне питання, а не лише пару реплік головуючого і 5 секунд на голосування. Далі результати кожного волевиявлення одразу оприлюднювати на сесійному моніторі та публікувати на сайті ради. Аби надалі сьогоднішні події не виглядали «ірпінською аномалією» на тлі звичної практики нормальної роботи органів самоврядування.
