Я родом з Коцюбинського. Деякий час проживала в м. Києві, але ніколи не була відокремлена від своєї малої батьківщини ні фізично, ні ментально. Я весь час розуміла і відчувала, чого мені бракувало, живучи в столиці – лісової свіжості, якої в Коцюбинському в достатку, оскільки розташоване воно практично в центрі Біличанського лісу. Проте, коли до мене дійшли чутки про активну вирубку лісу та відвертий нахабний дерибан землі як стратегічного ресурсу, я твердо вирішила: за ліс треба боротися, адже це наше національне багатство.
Я почала активно брати участь в житті громади: ходила на сесії місцевої селищної ради, брала участь в різноманітних толоках, допомагала всім, чим могла. Так, я познайомилася з місцевими однодумцями спільних поглядів, для кого Коцюбинське – це рідний дім, і яким, як і для мене, питання збереження лісу також стоїть понад усе.
І тоді я дійшла думки: чому купка виконавців чиїхось комерційних інтересів має вирішувати долю всіх коцюбинців? Ми й самі можемо дати собі раду. Ще Шевченко заповідав: «У своїй хаті своя і правда, і сила, і воля…».
Боротьба за лісовий ресурс тривала роками. У 2015 році представники інтересів забудовників отримали більшість в Коцюбинській селищній раді, тож я побачила свавілля депутатів, тотальне ігнорування думки громади та одвертий саботаж. Таким чином, було вирішено балотуватися в депутати, щоб самостійно ухвалювати рішення на користь громади та протистояти інтересам різних олігархічних кланів.
Коцюбинське справді легендарне. Саме тут вперше в історії відбувся достроковий розпуск селищної ради 17 липня 2016 року через неефективність народних обранців та їхній тотальний саботаж і небажання працювати на користь простих мешканців, завдяки яким вони отримали владу. Верховна Рада України за численними апелюваннями до неї почула побажання територіальної громади і призначила позачергові вибори до Коцюбинської селищної ради.
У 2016 році, після перевороту у Коцюбинській селищній раді та самопроголошення Юлією Главацькою в. о. голови селища, відбулося Народне Віче, що проголосило представників, яким громада повністю довірятиме. Тоді я пішла кандидатом по своєму округу і балотувалась на позачергових виборах до Коцюбинської селищної ради.
Я виграла вибори і дуже вдячна виборцям за цей вибір і довіру. Але ставши в 2016 році депутатом, я зрозуміла, як нас прикро мало, аби домогтися прийняття найпростіших, однак пріоритетних для селища питань. Наприклад, будівництво доріг, каналізаційних мереж, спортивних майданчиків для підлітків і молоді та дитмайданчиків, закупівля нової техніки для УЖКХ «Біличі», оскільки та, яка є в наявності перебуває в надто занедбаному стані – ці всі важливі питання незмінно блокуються більшістю депутатів з комерційного проекту «Нові Обличчя».
Хоча ера регіоналів давно минула, проте ще залишилися поодинокі представники «п’ятої колони Кремля», які сплять і мріють про те, щоб знову дістатися до владного «корита». І ми маємо цьому перешкоджати .
З відновленням роботи Коцюбинської селищної ради після позачергових виборів влітку, наша фракція ВО «Свобода» також активно включилася в роботу. Так, я долучилась до земельної комісії і, як її член, була присутня на 18-ти засіданнях, на яких переважно розглядалися такі питання, як подовження договорів оренди та резервування землі, надання дозволів на оренду новим користувачам тощо. Але варто відмітити, що на жаль, мої не одноразові пропозиції щодо аудиту земель селища були проігноровані прокарплюківською більшістю!
Потрібно зазначити, що ми ніколи не стояли осторонь важливих питань як на державному, так і на рівні місцевого самоврядування. Ми завжди розуміли, що повноцінний розвиток нашого селища неможливий без вирішення загальноукраїнських питань. Саме тому наша свободівська фракція завжди брала участь в усіх сесійних засіданнях Коцюбинської ради, їздила на судові засідання, зокрема, суд по справі ТОВ “Укропт “Мастер-Енерго” та непрацюючій каналізації по вул. Бакала.
Основним стратегічним здобутком є те, що нам, навіть у меншості, вдається відігравати значну роль у вирішенні проблем селища. Таким чином, на прохання мешканців будинків 9 і 10 по вулиці Меблевій мною складено та подано на розгляд Коцюбинської ради понад 40 актів обстеження приміщень. Було зроблено обстеження підвальних приміщень та дахів, оскільки вже багато років вони перебувають в надзвичайно жахливому стані – зокрема, труби не ремонтувалися протягом десятиліть ще з моменту зведення будинків, а стелі в будинках (не лише 9 і 10) тотально протікають. Мої численні звернення і апелювання не минули дарма – полагоджено дах 9-го будинку по Меблевій. Окрім того відремонтовано паркани та лавки в дворі. Також працівники ЖЕКУ обіцяли зробити ремонт даху і в будинку № 10 та піддашки! Контролюватиму виконання!
Важливо зауважити,що перед тим, як зробити капітальний ремонт підвальних приміщень, треба було вивезти сміття з підвалів будинку 10, яке накопичувалося десятиліттями. Тому я взимку ініціювала організацію толоки, в результаті чого було вивезено три двадцятитонні причепи.
Надзвичайно актуальною стала проблема з системою постачання та відведення води в будинках 9 і 10. Мешканці цих двох будинків навіть збирали підписи, і, таким чином, мною оформлено подання на голову бюджетної комісії на капремонт цієї системи, яка перебувала в аварійному стані. Проте, згідно рішення бюджетної комісії, кошти були виділенні тільки на 10-й будинок. За словами екс-начальника УЖКГ «Біличі» Зінкевича, цей будинок перебував у жахливішому стані. Треба зазначити, що ремонтні роботи в будинках по Меблевій не проводилися майже 40 років з моменту їхнього спорудження. Це неприпустимо в цивілізованому світі! Але, на жаль, для Коцюбинського це норма.
Також варто зазначити, що вирішенням подібних питань мешканців будинків 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8, а це якраз-таки округ депутата Олексія Зінкевича, колишнього начальника УЖКГ «Біличі», займалася також я.
Окрім усього, наших виборців надзвичайно непокоять криміногенні обставини, в селищі зокрема та в Приірпінні в цілому. Відтак, до мене також, як до депутата, зверталися мешканці з усього селища зі скаргами, а я, в свою чергу, намагалася максимально доносити їхні скарги до Коцюбинської селищної ради в усній та письмовій формі. Люди скаржаться, що наслідком зростаючої криміногенної ситуації стало не що інше, як свавілля «розливайок», зареєстрованих під виглядом звичайних торгівельно-продуктових магазинчиків.
Також мною підготовлено й подано більше 40 депутатських звернень до УЖКГ «Біличі», проте, на жаль, у відповідях на більшість з них зазначено, що на вирішення важливих проблем мешканців округу 10 просто немає коштів, оскільки УЖКГ «Біличі» вже багато років має мільйонні борги. Так, люди стають заручниками обставин безглуздого господарювання за минулі роки.
Серед питань, які мною були порушені і виконані, це встановлення освітлення біля поштових скриньок у під’їздах 10 будинку, а також освітлення у підвалах будинків 9 і 10, яке було відсутнє декілька років. Також частково було зроблено «ямковий» ремонт дороги у дворі та біля під’їздів, обрізку гілок дерев, які заважали сухостою, а також три дерева були зрізані, як небезпечні.
Були здійснені ремонти дахів у будинку 9 по вулиці Меблевій, ремонт даху у будинку 10 буде зроблений пізніше, а також ремонт піддашків трьох під’їздів, які протікають. Було зроблено освітлення в під’їздах біля поштових скриньок у будинку 10.
Активна співпраця з громадою селища – запорука вирішення актуальних проблем. Відтак, я регулярно зустрічаюсь з виборцями свого округу. Більшість прохань виборців були оформлені у депутатські запити та звернення та адресовані у відповідні інстанції.
Також я опікуюсь будинком 50 по вул. Бакала, прибудинкова територія якого разом з прибудинковою територією будинку 52 , була продана певно як «бонус» разом з територією заводу «Теплозвукоізоляції», без відома мешканців що там проживають.
За час каденції неодноразово долучалася, разом зі своїми виборцями, і до
акцій екологічного, соціального та загальнодержавного значення, зокрема:
– до Дня Соборності України.
– пікету Конституційного Суду, про відповідність Конституції антиукраїнського мовного закону Ківалова-Колєсніченка;
– до Дня української писемності та мови України;
– проти передачі землі компаніям олігархів на Київщині;
– проти нищення національних пам’яток культури на Київщині;
– проти антинародного Трудового Кодексу,що також зачіпає інтереси всіх трударів нашого регіону ;
– проти підвищення НКРЕ тарифів на газ для населення та за недопущення абонплати за користування газовими мережами.
Разом з ІРГО «Самозахист» та небайдужими волонтерами опікувалися хворими та знедоленими, які потребують уваги. Так, неодноразово було надано матеріальну допомогу мешканцям Коцюбинського. Коцюбинці отримували безоплатні ліки, вітаміни, різні ортопедичні засоби та речі! А діти солодощі.
До нас долучилися волонтери з Приірпіння і Києва, зокрема, моя посестра з Київської міської клінічної лікарні № 2 опікового відділення Вікторія Крамаренко. Завдяки їй одному з мешканців надана невідкладна хірургічна допомога, без якої він не зміг би жити, а інші хворі отримали отримують ліки та медичні засоби.
Взимку брала участь разом з активістами-мешканцями селища в моніторингу маршруток Коцюбинського. Мета цього заходу полягала у співвідношенні цін та послуг. Пасажири скаржилися на високу вартість проїзду до відстані, яку долають перевізники. Окрім того, згідно проведеного моніторингового дослідження, автобуси ходять не згідно повного маршруту. Втім, тарифи все одно підвищили, спираючись на підвищення тарифів в м. Києві. Результати моніторингу передали в комісію при КОДА з метою залучення додаткового комунального транспорту в Коцюбинське. Проте, голова бюджетної комісії ,що є депутатом від проекту «НО», Людмила Узерчук надала висновки, в яких зазначила, що дешевий комунальний транспорт громаді не потрібен і що на 24 тисячі населення цілком достатньо і послуг ТОВ «Транс-Груп».
Хоча, як свідчить практика та згідно скарг мешканців селища, потреба у комунальному транспорті у нас просто нагальна.
Також разом із волонтерами і депутатами свободівцями чергували біля газорозподільної станції коцюбинського теплового монополіста ТОВ “Мастер-Енерго”, щоб перешкодити відключенню опалення у зимовий період. Добре коли громаді допомагають депутати обласного рівня (Ігор Домбровський), так і депутат Верховної Ради України (Юрко Левченко).
Змогли разом з активістами та УЖКГ «Біличі» організувати перевірку зливостоків з приватних садиб по вул. Шевченка, відходи з яких зливають в Коцюбинське озеро. Згідно показників аналізів санепідемстанції, стан цих зливостоків був просто катастрофічний, а відходи зливалися прямо в озеро.
Що планую ще зробити:
Буду намагатись сприяти надходженню інвестицій від різних донорських організацій в селище! Ми вдячні Галині Скіпальській та Ігорю Домбровському за сприяння в реалізації проекту психологічної підтримки для дітей і дорослих, започаткованого в селищі, та дуже розраховую на майбутню співпрацю з Вікторією Крамаренко в реалізації благодійного проекту «Зшиваємо країну разом» по медичному моніторингу та підтримці хворих людей селища.
Маємо контролювати фінансування закладів освіти та вирішити як можна вплинути на Ірпінь.
Зауважу, що освіту в селищі, як і медичні заклади, контролює та фінансує Ірпінь. Батьки неодноразово скаржилися на недофінансування, зокрема в 18 школі. Громаду турбують питання недостатньої кількості побутової хімії для прибирання, відсутність ремонту бюджетним коштом та протікання даху. Тому проблема нестачі коштів повсякчас покладається на плечі батьків. Після виявлення виділених ще в 2016 році 20 тисяч грн. на ремонт даху, проблема була висвітлена в місцевих ЗМІ, в результаті з Ірпінського бюджету цього року було виділено 192 тисяч грн. Маю надію, що кошти освоять і цього року дах школи не протікатиме.
Зазначу, що Комісія з питань освіти не засідає в раді 7 років. Тому в 2017-2018 навчальному році я так само планую контролювати проблеми освітніх закладів на території смт. Коцюбинського.
Маємо контролювати прозорість в роботі нашої ради!
Саме у нас запровадили он-лайнові «стріми» з сесійних засідань для мешканців селища, які не можуть бути присутніми на засіданнях. Як показала практика, «стріми» можуть мати від 200 до понад 600 переглядів, що є надзвичайно хорошим показником, бо за часів екс-регіонала Вадима Садовського у нас не було можливості знати ані про призначення сесій, ані про те, що там відбувалося.
Зауважу, що селищна голова своїми розпорядженнями призначає засідання у п’ятницю на 18:00, щоб усі мешканці могли долучитися до обговорення суспільно важливих питань, та бачити як голосують їхні депутати. Тож наше завдання полягає у залученні людей до місцевого самоврядування.
Маю зауважити, що на відміну від регламентної комісії, де головує член нашої фракції Євген Домбровський, у земельній комісії, до якої мене включили, порядок денний засідання не знають перед засіданням ані виборці, ані члени комісії. Таким чином ми не можемо належним чином готуватися до засідання і громада не має жодного уявлення про те, що відбуватиметься за засіданнях. Попри те, що я неодноразово наголошувала голові комісії Павлові Назаруку на тому, що засідання комісій проводяться з порушеннями, за рік роботи він як голова комісії це не виправив. Маємо це порушення виправити.
Також варто наголосити,що для того, щоб проінформувати громаду більш детально про громадське життя Коцюбинського ми поширюємо волонтерський самвидав «Громаду Коцюбинського», на яку скидаються грошима небайдужі мешканці. Плануємо і надалі продовжувати цю практику.
