Ми не раз ставали свідками тривожних випадків, коли у когось в торговому залі вислизає товар в скляній тарі і розбивається. А що як це станеться з нами? Ситуація типова – тіснота, незручність розташування товару, поспішність, незграбність чи звичайна неуважність і сталося невідворотне.
В такі моменти на розгубленого від несподіванки покупця, обрушуються звинувачення з боку персоналу торгового закладу і вимоги заплатити за завдану шкоду.
Так, ситуація хоч і типова та чинними нормативно-правовими документами дані правовідносини досі не врегульовані.
Вирішення конфлікту залежить від людських якостей чи від міцності характеру суб’єктів цього конфлікту. Адже або обидві сторони вважають себе потерпілими, або ж хтось під тиском опонента таки здається.
Заклад в особі своїх працівників в такому випадку зазвичай в більш вигідному положенні – заручившись підтримкою колег, які активними діями або своєю присутністю, мовчазною підтримкою можуть впливати на розвиток конфлікту і його результат, дотискають «винуватця» до кінця.
За інформацією Головного управління з питань захисту прав споживачів Київської міськдержадміністрації на практиці в більшості випадків конфлікт вирішується на користь споживача. Наприклад, у великих столичних супермаркетах на такі неприємності переважно закривають очі, а розбитий товар просто списується.
У тих випадках, коли працівники торгівлі все ж пред’являють споживачеві вимоги внести плату за втрачений товар, що частіше стається подалі від столиці, у разі його незгоди складають акт про нанесення шкоди торговельному підприємству, проводять нудні процедури, та візит представника згаданого Головного управління в торгову точку за скаргою споживача швидко розряджає атмосферу і конфлікт вирішується на користь споживача.
Як діяти і що робити, якщо ви випадково розбили товар в скляній упаковці або інший биткий товар?
По-перше – зберігайте спокій і не піддавайтеся на можливі звинувачення та образи на вашу адресу. По-друге, все ж таки написане в Законі України «Про захист прав споживачів» хоч воно, як то кажуть, не Фонтан, але бризки є – може принаймні стати аргументами на вашу користь.
Згідно статті 17 пункту 2 вищевказаного закону «забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту», а випадково розбитий товар не був вашим вибором.
У статті 19 того ж закону в пункті першому зазначено: «нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), яка вводить споживача в оману або є агресивною». А в пункті 4 роз’яснюється: «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача щодо придбання продукції». При цьому береться до уваги вживання образливих або загрозливих виразів. І на кінець в пункті 5 зазначено: «Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним».
Ось так. Ну, а якщо ваші аргументи не подіяли, пишіть заяву на ім’я керівника торговельного підприємства з проханням не пред’являти до вас вимоги про сплату за розбитий товар на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». І не забудьте простежити за реєстрацією поданого вами документа.
При необхідності, зверніться з відповідною заявою до місцевого управління з питань захисту прав споживачів.
Скоріше за все підприємство на письмову заяву споживача з посиланням на чинне законодавство проявить схильність вирішити справу на користь споживача, ніж затягувати і роздувати конфлікт.
Автор: Агнешка НОВАК
Щось ваші поради не дуже-то моральні.