Ірпінь багатий на реліктові природні пам’ятки. Найвагоміші з них – це реліктовий гай чорного граба, цілком можливо, останній в природі, і зараз практично повністю знищений забудовниками під поганялом «Синергія», а другий, ще більший за площею – заплавний реліктовий ліс в пониззі річечки Бучанки. Остання пам’ятка знаходиться частково в Військовому шпиталі, але більша її частина на прогулковій території «Адмірал-клубу», вона також під загрозою знищення. Річечка Бучанка, ще не повністю знищена господарською діяльністю і фекальними стоками міста Буча, мальовничо протікає цим лісом. Тут все так, як було ще за часів палеоліту, ну… майже все. Бо тоді міста Буча не було і не було каналізаційного колектора біля Яблуньки, якої також тоді ще не було, отже в ній була чиста вода, а болото, яке старожили пам’ятають, знаходилося на місці сучасного ставка з дивною назвою «Земснаряд», додатково сприяло очищенню води. Тоді річкову воду можна було пити не кип’ятивши! Зараз Земснаряд служить відстійником для фекальних стоків Бучі і місцем екстремального купання – хто хоробрий – може там поплавати. Але поки що ставок із задачею справлявся і вода таки очищувалась. Щоправда, із зростанням населення Бучі, ставок, перевантажений органікою, таки зацвів.
Принаймні, я бачив тут цвітіння Aphanizomemon flos-aquae, що не властиво для таких, порівняно невеликих водойм, отже, таки і його дістали!
Трохи нижче за течією річки Бучанки з’явилася ще одна організація, не впевнена, що річка достатньо забруднилася стоками Бучі, або ставок занадто добре очищує воду, і в річку Ірпінь впадає Бучанка недостатньо отруйна. Отже, вони вирішили «виправити ситуацію».
Нижче ставка «Земснаряд» поряд з дорогою над самим руслом річки було збудовано такий собі «Караван-Гала». Ці діячі заходилися рятувати критичність ситуації з очисткою води. Перш за все вони захопили велику територію і розбили багато альтанок зі столиками для розпивання благородних і не надто напоїв.
Як всім зрозуміло, напої на корпоративних вечірках, або ж колегульках, вживаються необмежено і таки закусюються. (До речі, напередодні 8-го Березня тут були помічені у великій кількості добряче «насвятковані» чиновники Гостомельської сільради).
Отже, необхідна каналізація і прозаїчний туалет. Сортир встановили на березі річечки і, судячи з того, що під’їзних шляхів там немає, він не викачується, а просто сполучається з річечкою: благо, там викопали протічну копанку де плавають місцеві та перелітні качки і сміття, викинуте в річку. Все це добре видно на фото.
Цікаво дізнатися чи відвідував туалет «Караван-Гали» начальник «Ірпіньводоканалу» Олександр Маркушин? Може б, якось завітав та підключив до того сортиру каналізацію. Як не як, ще один абонент, та й для природи чистіше.
Загалом, компанії ведеться досить добре – місце гарне, природа, качки, річка, ліс. Чому б не заробити на цьому, попутно забруднивши річку і таким чином не погрішити проти загального напрямку природонищівної діяльності нинішньої поки що влади!?
Місцеві мешканці через те, що під облаштування генделика загатили річку, потерпають від комарів. А ті нещасні, що мають музичну освіту або просто музичний слух, страждають від ресторанного шансону у виконанні «живої музики», бо ці «таланти» здебільшого не попадають в ноти.
Автор: Володимир ПАЛАМАРЧУК
