Сьогоднішній виконком Ірпіньради відбувся під головуванням Дмитра Христюка. Не було ані міського голови Карплюка, ані когось із селищних голів – Гостомеля, Ворзеля, Коцюбинського. Був присутній на засіданні сільський голова Козинців. Певно, щоб не сказали, що взагалі «безголовий виконком».
Із заступників міського голови Ірпеня, окрім Христюка, була присутня ще Лідія Михайльченко, якої давненько не було видно після звинувачень прокуратури. Інша заступниця голови – Наталя Семко – з’явилася перед засіданням, але на самому виконкому її не було.
Перший питанням порядку денного значилося придбання системи відеоспостереження (у рамках програми «Безпечний Ірпінь»), як заначила начальниця фінансового управління Євгенія Данилюк, «за рахунок коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку міської ради», при цьому саму суму кошторису не було названо. Лише озвучили, що відеокамери спостереження будуть встановлені на привокзальній площі.
Далі відголосували питання, зазначене в порядку денному «Про визначення юридичних осіб, відповідальних за догляд та утримання парків, скверів та міського стадіону м. Ірпеня». Проте, доповідачка, директор «Ірпіньзеленбуду» Ольга Олійнич згадала лише нещодавно відкритий парк Творчості на території Будинку творчості письменників, який міське комунальне підприємство взяло на утримання, оскільки «Спілка письменників не має можливості утримувати, тому вони звернулися до нас».
Найцікавішими видалося затвердження проектно-кошторисних документацій КП «Ірпіньжитлоінвестбуд». Замість зазначеного у порядку денному доповідача, директора цього комунального підприємства Ігоря Дворнікова, доповідав інший його представник, якого не представили загалу.
Питання за номером 7.1 сформульоване «Про затвердження проектно-кошторисної документації проекту «Будівництво водозабору підземних вод із однієї артезіанської свердловини для господарсько-питного водопостачання водопровідних мереж КП «Ірпіньводоканал» на перетині вулиць Університетська та Пушкінська в м. Ірпінь Київської області»» загальним кошторисом 1 млн 273 тис. 207 грн. «Так. Це ливньовка. Хто за дану пропозицію?», – без якихось обговорень чи запитань присутніх поставив питання на голосування головуючий Дмитро Христюк. Усі присутні, що називається «проковтнули» без запитань і проголосували позитивно.
От тільки незрозуміло: цікаво, чи то всі члени виконкому на чолі з головуючим принципово не вникають у суть питання? Чи просто не відрізняють водозбір артезіанських вод від самозливної ливневої каналізації (спрощена назва – ливневка)? Чи може це суто ірпінське ноу-хау – поєднати водопостачання із каналізацією.
Наступні питання кошторисів «Ірпіньжитлоінвестбуду» голосувалися без якихось реплік чи зауважень. Затвердили проектно-кошторисну документацію на:
«Будівництво водозабору підземних вод із однієї артезіанської свердловини для господарсько-питного водопостачання водопровідних мереж КП «Ірпіньводоканал» по вул. Університетська в м. Ірпінь Київської області» – у розмірі 1 млн 265 тис. 502 грн;
«Будівництво водозабору підземних вод із однієї артезіанської свердловини для господарсько-питного водопостачання водопровідних мереж КП «Ірпіньводоканал» по вул. Чехова (ріг Чехова – Університетська)в м. Ірпінь Київської області» – 1 млн 280 тис. 833 грн;
«Капітальний ремонт дороги по вул. Матросова від вул. Українська до вул. Університетська м. Ірпінь Київської області» – 431 тис. 004 грн;
«Реконструкцію парку «Перемога» в м. Ірпінь Київської області» – 1 млн 492 тис. 727 грн.
Голосування за півтора мільйони виділених на реконструкцію парку «Перемога» довелося повторити на вимогу громадського активіста Євгена Мельничука, який звернув увагу на те, що до цього члени виконкому механічно піднімали руки, а потім вже й це полінувалися робити.
Наступний пункт порядку денного за номером 7.6, сформульований без конкретизації «Про затвердження проектно-кошторисних документацій» викликав найбільше пожвавлення на сьогоднішньому загалом неемоційному засіданні виконавчого комітету. Доповідач озвучував «згідно додатку» наступні пункти, чомусь (?) не розписані, як попередні, в порядку денному:
Будівництво системи зливної каналізації по вул. Попова – 117 тис. 376 грн;
Капітальний ремонт зовнішнього водопроводу на території Будинку творчості Спілки письменників України по вул. Стельмаха, 20 – 55 тис грн;
Капітальний ремонт зовнішніх мереж побутової каналізації Ірпінської центральної міської лікарні – інфекційного відділення складного колектору у м. Буча – загальна вартість 264 тис. 437 грн;
Реконструкція водопроводу по вул. Миру, 4а, 6, 6а, 10, 12, 16 та Соборна, 146 – загальна вартість 299 тис. 514 грн;
Капітальний ремонт дороги по вул. Громадянській (від Озерної до Підгірної) – загальна вартість 1 млн. 483 тис. 134 грн;
Капітальний ремонт тротуару по вул. Громадянській (від Озерної до Підгірної) – 649 тис. 982 грн;
Реконструкція дороги по вул. Мечнікова, 118 до вул. Льва Толстого, 52 – загальна вартість 559 тис. 647 грн;
Реконструкція дороги з тротуаром від вул. Мечнікова, 101б до вул. Льва Толстого, 40г – загальна вартість 641 тис. 774 грн;
Будівництво пішохідної алеї по вул. Антонова – 991 тис. 175 грн.
Проти голосуванні цього питання списком запротестував громадський активіст Євген Мельничук, назвавши дане рішення «дерибанним питанням розміром близько 10 мільйонів гривень». Акцентувавши увагу на відсутності у членів виконкому проектів даних рішень, закликав їх не бути «рукопідйомниками», насамперед двох присутніх членів Громадської ради (Уляну Бойчук та Миколу Ковальчука), без підтримки яких на звітному засіданні не вистачило б потрібних голосів для позитивного прийняття рішення.
Відтак, рішення було прийнято одностайно присутніми 12 членами виконкому. Справді, досить дивно, що кілька попередніх кошторисних питань були виписані кожне окремо в порядку денному, а наступні приймалися списком. По завершенні виконкому Євген Мельничук це прокоментував наступним чином: «Частина цих робіт вже виконані і можливо вже зараховані, або планувались зарахуватися за пайовий внесок (його зменшення) забудовникам на сесії ІМР. Оскільки дана схема зарахування пайових внесків незаконна, то тепер ці роботи хочуть провести за рахунок міського бюджету. При цьому зневажаючи інтереси Громади, якій, я вважаю, важливіше будівництво шкіл та садочків за рахунок бюджету, ніж намагання у такий спосіб розрахуватися зі «своїми» забудовниками!».