Успіння Пресвятої Богородиці, або перша Пречиста
28 серпня православні та греко-католики святкують Успіння Пресвятої Богородиці, або першу Пречисту. Протягом осіннього періоду є три Пречисті – 28 серпня, 21 вересня і 14 жовтня. Про них у народі кажуть: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває». Після першої Пречистої дівчата в селах вже не мають важкої роботи. Приповідка каже: «Прийшла перша Пречиста – стає дівка речиста» – багато говорить, бо немає вже роботи. Після Успiння Пресвятої Богородиці настає весільна пора.
За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Відзначається 15 серпня за старим стилем, 28 серпня. Передував святу Успенський піст, який розпочався 14 серпня і тривав два тижні.
З апокрифів відомо, що за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід її до вічності. Згідно з церковним переданням, в цей день апостоли полишили місця своєї проповіді та дивним чином зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння її пречистого тіла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів.
В Україні свято Успіння Пресвятої Богородиці отримало особливе вшанування. Так, головні монастирі-лаври України – православні Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська та греко-католицька Унівська присвячені цьому святу.
Немає історичних даних, як довго Богородиця ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, хоча дехто з дослідників вважає, що від 10 до 20 років.
Богородиця жила під опікою апостола Іоана Богослова, який прийняв Її до себе в дім за заповітом Господа Ісуса Христа. Їй призначено було разом з апостолами нести у світі Вчення Христа. Пресвята Матір Христова стала для всіх учнів Христових спільною Матір’ю. Вони разом з Нею молилися і з великою радістю слухали Її повчальні бесіди про Христа.
Один з переказів свідчить про участь Марії у розподілі між апостолами земель, куди їм належало відправитися для проповіді. За жеребом Їй випала Іверія (Грузія). Але на морі піднявся сильний шторм, і все ж Богородиця там явилася, з чим пов’язаний переказ про Іверську ікону Божої Матері. Тоді під час бурі ангел вказав Їй інший шлях — на Афон (північний схід Греції), і ця Свята гора стала світовим центром православного чернецтва, місцем особливого шанування Богоматері.
Час Успіння Діви Марії невідомий. Очевидно лише, що це було до перших гонінь на християн, розв’язаних божевільним імператором Нероном в 64 році. Старохристиянська традиція вказує місце гробниці Діви Марії, Її батьків Іоакима та Анни, а також Йосипа Обручника в Гетсиманському саду, в східній частині Єрусалиму.
Свято Успіння Богородиці ще раз доводить нам про доктрину життя вічного, перевагу Успіня над смертю.
Автор: Валентин СОБЧУК
