Український Шекспір в Барселоні

23-го квітня світова спільнота відзначатиме 460- річницю з дня народження англійського драматурга Вільяма Шекспіра. До цієї дати творчий колектив із Міста-Героя Ірпеня підготував авторський музичний проект: “Сонети Шекспіра на музику Юрія Бліннікова в обробці Наталії Ткаченко”.

Метою цього проекту стало не тільки познайомити із творчістю великого драматурга, але і з творчістю видатного українського перекладача Дмитра Паламарчука, завдяки якому герої Шекспіра заговорили українською мовою. Дмитро Паламарчук перший в Україні зміг перекласти всі 154 шекспірівських сонети.

“Паламарчукові переклади «Сонетів Шекспіра» здобули всесвітнє визнання, доказом чого є лист і подяка англійської королеви Єлизавети ІІ, котра назвала повний переклад усіх 154 сонетів героїчним учинком. Упевнені, що така висока оцінка зросла б ще більше, якби королева дізналася, у яких умовах народжувалися ці переклади!” – так пізніше напише Ольга Куцевол — доктор педагогічних наук. І так можемо сказати і ми, ті хто працював над проектом, бо мало кому відомо, що над своїми еталонними перекладами Паламарчук почав працювати у сталінському таборі в ГУЛАГу.

Доля Дмитра Паламарчука велично-трагічна, вона відображає долю української культури та продовжила шлях “Розстріляного Відродження” – покоління 1920-30 -х років, яке зробило великий внесок в українську культуру: літературу, музику, театр, але було знищене сталінським режимом.

“Перекладач у прозі – раб, перекладач у поезії – суперник” – так скаже сам Дмитро Паламарчук, а це означає, що він кинув виклик самому Шекспіру.

Саме там, у заполярній Інті, за колючими гратами, Паламарчук долучився до перекладацтва. Багато чим у цьому завдячував він Григорію Кочуру.

Розповідаючи про ці сторінки життя Паламарчука, Леонід Череватенко писав: «Не зайвим буде згадати, що концтабори на те, власне, і створювались, щоб винищити цвіт народу – інтелігенцію. Але саме з тих «фабрик смерті» всупереч розрахункам більшовицьких вождів вийшла ціла плеяда митців, мислителів, письменників – людей найвищої проби, високоерудованих, духовних».

На фото: Дмитро Паламарчук (у центрі), за ним стоїть Григорій Кочур. Інта. 1950-ті роки.
На фото: Інта, де народжувався Український Шекспір

Історія перекладів сонетів Шекспіра налічує два століття!

Першими хто переклав Сонети Шекспіра – були німці. Карл Лахман у 1820 році відкриває історію їхнього перекладу.

Незважаючи на Емський указ 1879 року, виданий імператором Олександром ІІ, який забороняв українську мову не тільки для викладання, ведення документів, використання в музиці та церкві, а й забороняв ввезення на територію країни книг, надрукованих українською мовою.

В Україні до їх перекладу звертаються: Пантелеймон Кулиш, Юрій Федькович, Іван Франко, Павло Грабовський. Перекладав сонети також і друг Лесі Українки Максим Славинський. Але їхні переклади не були повні. Дмитро Паламарчук – перший в Україні, хто переклав зі староанглійської усі 154 сонети Шекспіра.

Перекладати сонети – це була справжня, неймовірно важка работа, адже Паламарчук мав справу із середньовічною англійською мовою. Таких словників в таборі не було! За книгу “Сонети Шекспіра” англійською мовою, могли дати додатковий термін покарання. Доводилося ховати книгу шекспірівських сонетів в тверду палітурку «Короткого курсу історії ВКПБ».

Те що переклади українського перекладача Дмитра Паламарчука стали одними із найкращих в світі, зміг довести Юрій Блінніков – відомий композитор та піаніст, член журі Міжнародного конкурсу «Слов’янський базар – 1995 року», автор понад трьохсот пісень. Хоча Книга його життя закрилася у грудні 2021 року, але музика його живе!

На фото: композитор Юрій Блінніков

Його музика показала що сонети можуть звучать однаково як мовою оригіналу – англійською, так і українською.

Так на презентаційному концерті в Замку-музеї «Радомисль» у 2017 році, Ольга Чуба

виконала два Сонета в оригінальному виконанні: перший катран сонета звучав англійською, другій – українською. Музика збіглася!

Це свідчить про досконалість перекладів Паламарчука, якій зміг не тільки донести зміст Сонетів, але і саму музику слова великого англійського драматурга.

В Україні до творчості Шекспіра зверталися музиканти і раніше.

Так відомі нотні клавіри Миколи Дремлюги, які вийшли друком у Києві у 1977 році, для голосу в супроводі з фортепіано. Композитор поклав на музику п’ять сонетів Шекспіра.

Марія Завалишина 1961 року видала в Києві (Музфондом СРСР) збірку клавірів «П’ять романсів» на слова Шекспіра.

Але композитори Марія Завалишина і Микола Дремлюга взяли за основу своїх концертних творів переклади Шекспіра російською мовою Самуїла Маршака.

На фото: Наталія Ткаченко, піаністка, автор аранжування та партії фортепіано нотної збірки “Сонети Шекспіра на музику Юрія Бліннікова”

 

Композитор Юрій Блінніков поклав на музику 11 Сонетів в українському перекладі Дмитра Паламарчука. Це став справжній Перший Україно-Британський Проект.

Хоча відомо, що вперше українською мовою Сонети в музиці прозвучали в Канаді 8 березня 2014 року.

Шекспірівські Сонети прозвучали в перекладах Остапа Тарнавського відомого українського поета, літературознавця, емігранта, якій з 1949 року проживав в Америці. Його збірка Сонетів, яка побачила світ у 1952 році в Філадельфії, налічувала 14 сонетів, 12 із яких були покладені на музику українським композитором Олександром Яковчуком, який на той час жив у Канаді.

Автором ідеї проекту та виконавцем сонетів став Павло Гунька – відомий британський оперний співак (бас – баритон) українського походження. Але треба зауважити, що цей проект був зроблений українцями, але за межами України, за фінансової підтримці діаспори Канади!

На фото: Учасники та гості концерту у Барселоні

Проект “Сонети Шекспіра на музику Юрія Бліннікова” є унікальним, так як він створений групою ентузіастів – професіоналів без будь якої фінансової підтримки, в Україні, в край важких умовах для творчості (коронавірус, війна), але не дивлячись на це, митців об’єднало Високо Мистецтво. Бо є така музика, яка з перших звуків захоплює та надихає. І це, без сумніву, музика нашого композитора Юрія Бліннікова. І є такі вічні теми, як сонети Шекспіра, які в перекладах Дмитра Паламарчука звучать просто дивовижно!

І якщо шлях до Українського Шекспіра для Дмитра Паламарчука пролягав крізь фронти Другої світової, полони, втечі, боротьбу за незалежну Україну в лавах Української повстанської армії і десять років сталінської табірної катівні у місті Інта в далекій республіці Комі, то шлях до Шекспіра у Барселоні для нашої творчої групи виявився таким же тернистим! Доля розкидала учасників проекту по різних країнах світу, оскільки міста, де жили учасники проекту – Ірпінь, Буча, Ворзель – стали одними із перших, які зазнали великих втрат та руйнування внаслідок війни, бо потрапили на першу лінію оборони Києва. Самі учасники проекту ледве залишилися живі, із великими складностями змогли евакуюватися. А у нашої піаністки, авторки аранжування та фортепіанної партії, при обороні Ірпеня загинув її чоловік, батько її дітей, скрипаль, майстер струнних інструментів.

Сама Наталія Ткаченко змогла потрапити до Німеччини, вокалістки: Вікторія Кашинська – в Болгарію, Камілла Костенко – в Мадрид (Іспанію), я, Олена Плаксіна, автор цих рядків, в Кастельон (Іспанію), Ніна Липовецька – журналістка та редактор книги “Український Шекспір Дмитро Паламарчук” – опинилася у Сполученому Королівстві Великої Британії в Північної Ірландії.

В Україні через війну залишилися друзі-музиканти: Владислав Мироненко-Міхейшин та Сергій Данилюк, які багато зробили для підготовки до випуску нотної збірки «Сонети Шекспіра на музику Юрія Бліннікова». Можна тільки уявити, з якими труднощами зустрілися учасники цього проекту на своєму творчому шляху! Їх розділила війна! Без жодних можливостей не тільки на концерти, але й на репетиції! Без будь-якої фінансової підтримки! Але всіх об’єднало Мистецтво і Барселона!

У рамках концерту відбулася і презентація, поки що не виданих, але підготовлених до друку двох книг:

– «Український Шекспір Дмитро Паламарчук» (автор Олена Плаксіна, редактор Ніна Липовецька), яка розповідає про творчий та життєвий шлях перекладача;

– нотної збірки “Сонети Шекспіра на музику Юрія Бліннікова в перекладах Дмитра Паламарчука в аранжуванні Наталії Ткаченко” (автор-упорядник Олена Плаксіна, музичний редактор Владислав Мироненко-Міхейшин).

 

Цей захід став справжнім відкриттям у культурному житті українців у Барселоні. Сьогоднішня битва за незалежність відбувається не тільки на полі бою, а й на сценах! Мистецтво – це теж зброя! Ми не тільки розповідаємо світу про історію і культуру нашої країни, а й презентуємо сучасних митців – талановитих співвітчизників сьогодення.

Наш концерт присвячений одразу трьом ювілеям, бо саме в 2024 році виповнюється: 460 років з дня народження Вільяма Шекспіра, 110 років з дня народження Дмитра Паламарчука та 75 років – Юрія Бліннікова. Сподіваємося, що ми зможемо познайомити міжнародну спільноту як зі школою українського перекладу та музики, так і з українською культурою загалом, яка завжди була відкритою для всього світу.

Фільм “Український Шекспір” Перша серія. Режисер та сценарист – Олена Плаксіна.

 

 

Олена ПЛАКСІНА 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *