Зараз в Ірпінському регіоні проводяться масові перевірки чиновників в рамках широко розрекламованої акції «STOP корупції». Ця програма ініційована Київською облдержадміністрацією. Звісно, сама ініціатива потрібна й корисна. Проте, не слід забувати, куди вистелена дорога благими намірами.
З огляду на це у звичайних незаангажованих людей виникає логічне запитання: подібні перевірки обмежаться тільки Ірпінським регіоном? Чи невдовзі борці з корупцією з такою ж заповзятістю, як в Приірпінні, заходяться перевіряти чиновників на предмет корумпованості в інших регіонах Київщини?
Саме з цього й можна буде зробити висновки: це справді загальнообласна програма, покликана навести лад на Київщині? Чи просто ширма для прихованих розбірок та зведення рахунків обласним керівництвом з ірпінським? Адже обізнаних з підводними течіями київського політикуму «терзають смутниє сомнєнья», що ця акція створена заради дійсно чесної і безкомпромісної боротьби з корупцією, а не чергова ілюстрація відомої в політиці формули: своїм – усе, ворогам – закон!
Тим більше, що починати боротьбу з корупцією Київській облдержадміністрації варто із себе. Бо ж наче навмисно в самий розпал «полювання на відьом» в Ірпінському регіоні в ЗМІ поширилася інформація про затримання на хабарі 262 тис. грн. чиновника з КОДА (детальніше про це читайте ТУТ).
Словом, я веду до того, щоб програма боротьби з корупцією була чесною й однозначною для всіх, а не перетворилася «дорогу з одностороннім рухом». І ще важливо, аби посадовці завжди називали речі своїми іменами, а не в одних випадках певні дії йменували корупцією, а в інших – це ж саме – політикою.
Наприклад, для багатьох жителів Приірпіння і Київщини загалом залишається загадкою, яким чином Київським обласним управлінням державного земельного агентства спільно з Ірпінським було забрані землі довкола Ірпеня? Мотивація: в Ірпені остаточно не визначені межі міста. Якщо так, то логічно слідує, що потрібно спочатку визначити межі міста, а потім розпоряджатися землею відповідно до її адміністративного підпорядкування. Бо ж виходить, що своїми фіскальними рішеннями Київське обласне держземагентство спільно з Ірпінським взялися визначати межі міста Ірпеня.
Особливо цинічно це виглядає з огляду на те, що ці рішення приймалися переважно протягом зими 2013-2014 років. Тобто, коли одні проливали кров на Майдані, інші, користуючись нагодою відсутності громадського контролю, тихенько в кабінетах займалися розподілом землі. Причому, десятками гектарів під ОСГ (особисте селянське господарство). Знову ж таки «терзают смутниє сомнєнья», що це пересічні трударі безплатно отримали землю, аби на ній сапати буряки чи копати картоплю.
Бо в ірпінчан, які десятиліттями обробляли свої невеличкі городи в заплаві Ірпінь-річки, забрали їхні ділянки. Вочевидь, не спроста змінивши цільове призначення тих земель з городництва на садівництво. Адже городництво не передбачає ніякого будівництва на земельній ділянці, а садівництво дозволяє спорудження дачного будинку. От тільки питання, що швидше буде зростати в заплаві Ірпеня – фруктові сади чи дачні фазенди – для обізнаних з земельною «кухнею» видається риторичним.
Після протестів справжніх городників (тих, хто в переважній більшості виживають за рахунок цих городів, навіть не мріючи про якесь будівництво) перекинули під лінії високовольтних передач. Під ними взагалі повинна бути охоронна зона, в якій нічого не можна вирощувати й робити взагалі!
Цікаво, якими мотиваціями керувалися приймаючи такі рішення? Словом, як на мене, буде дуже дивно, якщо наведені факти не зацікавлять тих, хто так активно останнім часом заходився боротися з корупцією.
Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО
