З блокнота міліцейського журналіста
Продовження. Початок читайте ТУТ
Розчленований труп у центрі Києва
Чудового осіннього вечора один киянин за звичкою вигулював свого улюбленого песика. Вони прогулювалися дніпровськими схилами неподалік пам’ятника Святому Володимиру. Відпустивши свого четвероногого друга з ланцюжка, людина любувалася чудовими краєвидами Дніпра. І раптом собачка щось принесла і кинула йому під ноги. Він ще не зміг збагнути, що то був за предмет, як за кілька секунд його улюбленець приніс другу подібну знахідку і загарчав. Уважно роздивившись це, людина ледь не втратила свідомість. Приголомшений він відразу про страшну знахідку повідомив у міліцію.
У той день я був на цілодобовому чергуванні у главку. Отримавши команду терміново на виїзд з відеокамерою за лічені хвилини з опергрупою були на місці події. Заявник знаходився поруч. Його приводили до тями лікарі швидкої. І було від чого. Знахідкою виявилися дві ступні чоловічих ніг. На одній з них було написано «они устали», на іншій «ходить под конвоем». Зрозуміло, що ці фрагменти тіла належали людині з кримінальним минулим. А де ж інші частини тіла? За кілька днів інші частини тіла знаходили у різних районах Києва. А нещодавно по телебаченню згадувався цей злочин і повідомили, що згодом він був розкритий. А ще у злочинному світі начебто дотримуються вислову «по понятиям». Скоріш давно його треба замінити на слово беспредельщики.
Через чоловічу неспроможність забив на смерть жінку й пасинка
Неділя останнього серпневого дня. Житель Печерського району Іван Папенко (прізвище змінено) був стурбований тим, що на дачу не приїхали його цивільна дружина і її рідний син – 17-річний Петро. Адже домовлялися, як тільки вони придбають йому шкільну форму. Він подзвонив у квартиру, ніхто не відповів. А оскільки ключів у нього не було, спочатку подзвонив до свого знайомого з міліції і запитав, як йому діяти у подібній ситуації. У присутності дільничного і представника з ЖЕКу відчинили двері. У квартирі відчувався специфічний запах. Зайшовши у середину і від побаченого господар квартири втратив свідомість… Водночас викликали і швидку і міліцію…
У той день за графіком у мене було патрулювання по району. Звичайно за рахунок вільного від служби часу. І тут повідомлення про подвійне вбивство. Відверто скажу, за ці два роки служби на землі часто доводилося виїжджати на місце вбивств. Але від побаченого дійсно стає не по собі. Пройшло чимало часу, але й досі все це добре пам’ятаю. Таке б хотів забути, але навряд чи забудеш.
У передпокої кровавий слід. А вся вітальні у крові: стеля, підлога, стіни, оголене тіло молодої жінки без голови. Точніше те, що було головою пошматоване на малесенький шматки черепу. Хіба що залишилися волосся перемазане кров’ю. А поруч мозкова речовина… У іншій кімнаті труп молодого хлопця, який напівлежав на дивані, і мертва рука застигла у повітрі. У голові три дірки. Били тупим твердим предметом.
Все що потрібно – я задокументував. Потім довго не міг усвідомити скоєне. Це якою потрібно бути потворою у людській подобі, щоб так їх вбити?! Який мотив злочину? І хто вбивця?! Опитали господаря квартири. Кому, на його думку, потрібно було вбивати екскурсовода музею Великої Вітчизняної війни та її сина? Той не зміг назвати ніяких підозрюваних. Жили вони скромно, бізнесом не займалися. Можна сказати, середньостатистична родина. Зачіпок по цій справі жодних. Почали відпрацьовувати знайомих загиблих з їхнього близького оточення. І водночас перевіряти алібі самого Івана Папенка. Поїхали з ним на їхню дачу. Сусіди підтвердили, дійсно, останні два дні безвиїзно знаходився тут.
Здавалося, вимальовується глухар. Але опера вирішили уважніше оглянути всі закутки дачі. Після кількох годин пошуку вони знайшли захований одяг з бурими плямами крові і молоток з надломленою ручкою. Іван почав від всього відмовлятися. Мовляв, речові докази йому хтось підкинув. А через деякий час були зроблені відповідні експертизи, які вказували на його безпосередню участь у вбивстві. І тут він від всього відхрещувався, адже йому світило довічне ув’язнення. З ним опери спілкувалися по кілька годин на день, міняючи один одного.
Врешті-решт Папенко визнав свою провину. І розповів подробиці. Почувши їх – були вдруге шоковані. У першому випадку від самого цинізму, з яким було вчинено це резонансне вбивство, а у другому, що мотиву для його скоєння не було взагалі. З’ясувалося, поки син пішов набирати воду з бювета, Іван зі своєю жінкою вирішили швиденько зайнятися сексом. Але швиденько не вийшло. І тут жінка з пересердя звинуватила свого партнера, мовляв, тобі лікуватися потрібно. Нехай твій батько й займеться тобою. (Батько у нього відомий сексопатолог). Цей докір щодо чоловічої неспроможності сильно зачепив його самолюбство. Він, не контролюючи себе, вибіг у сусідню кімнату і взяв молотка почав несамовито бити жінку. Скільки тривала ця екзекуція, він не пам’ятав. А тут дзвінок у двері. З водою повернувся його пасинок. Не захотівши залишати живого свідка, він довершив свою чорну справу. А потім поїхав на дачу – забезпечувати собі алібі. Але у його плани не входило те, що опери і туди навідуються. Під час слідства він посварився зі своїм адвокатом. Дива для нього не сталося. Отримав довічне.
Кілька років потому я у Санкт-Петербурзі зустрічався з Андрієм Ківіновим, колишнім опером, а потім сценаристом фільмів «Вулиці розбитих ліхтарів», «Менти». На його прохання я розповів йому про кілька цікавих розслідувань резонансних злочинів. Під час перегляду одного з серіалів я побачив епізод, який дуже нагадував мені цей випадок. Краще було б бачити подібне лише у фільмах, як вигадане сценаристами. Але життя інколи буває жорстоким, не тому що воно таким є насправді, а тому що є серед нас нелюди, які і підказують сюжети для фільмів.
Інші публікації на тему КРИМІНАЛЬНЕ ЧТИВО читайте ТУТ
