Щеплення дітей: обов’язок чи право вибору

Останнім часом гостро постало питання про щеплення. У кожного своя думка з цього приводу, хто ж відмовився від вакцинації стикається з проблемою відвідування дитячих садків. Що потрібно знати, якщо ви відмовилися від щеплень, і дитині відмовлено від відвідування дошкільних закладів.

Згідно ст. 15 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб» дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. Це єдина стаття на яку посилаються при відмові прийому дітей в дошкільні навчальних закладів

Ця стаття 15 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб», великою мірою суперечить Конституції України,  а саме ст. 53 «Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою, держава забезпечує доступність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах». А також Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 5-рп/2004: «Доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права».

Щеплення дітей: обов’язок чи право вибору

Конституція має вищу юридичну силу, тому посилатися на ст. 15 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб», відмовити у прийомі дітей в дошкільні заклади ніхто не має права.

Згідно з «Положенням про дошкільний навчальний заклад», прийом у дошкільні навчальні дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі:

заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад;

довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

свідоцтва про народження.

Ніяких інших документів більше не потрібно.

Медична довідка повинна містити лише записи лікарів про те, здорова дитина чи хвора.

Якщо все ж відбувається відмова, варто вимагати щоб, керівники цих установ надали вам письмове роз’яснення на яких підставах Вам відмовили, для того щоб були докази для подання скарги.

Також можливо посилатися на міжнародні норми, а саме:

Частини I п. 7. Європейської соціальної хартії (діти та молодь мають право на особливий захист від фізичних та моральних ризиків);

Статті 2 ч. 1. Конвенції про права дитини (забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації на підставі поглядів і переконань його батьків)

Статтею 24 1 ч. п. 3. Конвенції про права дитини (скасування традиційної медичної практики, що негативно впливає на здоров’я дітей)

Стаття 5 цієї Конвенції свідчить про те, що «будь-яке медичне втручання може здійснюватися лише після того, як відповідна особа дасть на це свою добровільну інформовану згоду». Причому, ця «особа заздалегідь отримує відповідну інформацію про мету і характер втручання, а також про його наслідки та ризики».

Відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції «проведення медичного втручання стосовно неповнолітньої особи може бути здійснено тільки з дозволу його представника»;

Ст. 14 ЗУ «Про Захист прав споживачів», право споживача на безпеку продукції:

Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я.

З даної ситуації видно, що повної та об’єктивної інформації з приводу щеплень у населення немає.

Також часто трапляється, що потім особа, яка відмовилася від щеплень, піддається розголосу. Тому в заяві потрібно вказати: що в межах чинного законодавства України – це є лікарською таємницею, за розголошення якої передбачена кримінальна відповідальність.

 

Юрист Наталія РВАЧОВА

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *