Сьогоднішня сесія Ірпіньради, що відбулася під час дощику в четвер, була призначена на доволі незвично ранній час – 8-му годину. Як стало зрозуміло напередодні, міський голова Володимир Карплюк поспішав на прес-конференцію в Києві, початок якої був призначений на 12:30. Але це окрема історія. Сесію у призначений час розпочати не вдалося – депутати з міським головою сходилися близько півгодини. Словом, ірпінські депутати далекі до німецької пунктуальності, хоч і запросили на засідання делегацію з німецького міста Борна.
Більшість з понад півсотні питань порядку денного пройшли «без шуму і пилі», хоча деякі й заслуговують окремого розслідування. Найбільш резонансним видалося перше питання порядку денного – депутатські запити. Запит депутата Святослава Куценка до прокурора Київської області Дмитра Чибісова, начальника екологічної інспекції Євгена Білоуса, начальника департаменту екології та природніх ресурсів Вікторії Киреєвій стосувався нездорової екологічної обстановки на його окрузі. А саме – шкідливих викидів на території колишньої меблевої фабрики, в якому звинуватили ВГ «Стандарт», яке «функціонує без відповідних дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря». Депутат Святослав Куценко у своєму запиті джерелами утворення забруднюючих речовин назвав склад тирси, лінію виробництва брикетів, верстат форсування та печі, якими «викидаються – оксиди азоту, метан, оксид вуглецю та інше. Дані сполуки є високотоксичні і канцерогенні в будь-яких кількостях та несуть непоправну шкоду для здоров’я людей».
На підтвердження слів депутата на сесію прийшли люди, які проживають в будинках неподалік колишньої меблевої фабрики. «Там жити неможливо!», «Карплюка туди треба поселити!», «Депутати, на кого ви працюєте?!», «Чиї ми виборці?!», «До яких пір у місті буде таке безправ’я?!», – такими висловами потрясали сесійну залу представники громадськості району меблевої фабрики.
Житель цього мікрорайону Віктор Іванович, якому надалі слово від імені місцевої громади, соромив Карплюка, який не відповідав на звернення жителів, а тільки «дивився, де хапонути землі кусок чи ще чогось». Жителі цього мікрорайону зажадали від депутатів заборонити діяльність згаданого підприємства на території колишньої меблевої фабрики. Представники громадськості нарікали на Ірпінську міську раду. Мовляв, якби вона не захотіла, то згадане підприємство там би не зафункціонувало.
Головуючий на сесії Володимир Карплюк, незважаючи на те, що сам надав представнику громади три хвилин на виступ, перебивав його через кожні 10 секунд, і зрештою припинив виступ. Чим викликав хоч і не тривалий, але промовистий гармидер у сесійній залі.
Одна жіночка з цього мікрорайону вигукнула, що згадане підприємство «виробляє брикети, які продає в Росію. Ціна в рублях на російському сайті». «Ви хоч би дітей пошкодували – підприємство закрийте!», «Шість місяців – одні запити, а підприємство працює», «Закрийте його – не труїть нас!», – вигукували люди, нарікаючи на депутата Карпенка, який з їхніх слів: «Дав дозвіл на функціонування цього підприємства».
Відтак, попри те, що вже було відголосовано два наступні питання порядку денного, до слова, не проголосованого депутатського запиту Куценка, депутат Карпенко змушений був вийти до трибуни, аби відповісти за свою діяльність перед громадою. «Не до цього підприємства, а до цієї території я маю безпосереднє відношення, – сказав Богдан Карпенко. – Цю територію придбала моя дружина… Для мене ВГ «Стандарт» один з двадцяти орендарів приміщень, як і інші. Жодного відношення до цієї структури я не маю, ні де-юре, ні де-факто. Це підприємство, яке півроку тому, можливо вісім місяців (я не пам’ятаю), звернулося до мого управляючого з пропозицією орендувати ангар. Згідно договору він орендує це приміщення. В ангарі він побудував піч, за допомогою якої сушить тирсу після меблевого виробництва. З цієї тирси він дійсно створює дерев’яні брикети для опалення в майбутньому будинків». Далі депутат від «Нових облич» Богдан Карпенко сказав, що був на цьому підприємстві разів п’ять і бачив, як «у цій печі він дійсно спалює дрова», і не зважаючи на свідчення місцевих жителів не помітив, що там би спалювався пластик чи якісь інші шкідливі речовини. Мовляв, почуєте запах спалювання шкідливих речовин – дзвоніть хоч в день, хоч вночі.
Аби припинити це обговорення головуючий Володимир Карплюк запропонував підприємству «встановити відеокамери, аби зранку до ночі бачити, що там палять». От тільки не сказав очільник міста, де взяти такі відеокамери, які б ще й запах та хімічний склад спалюваних речовин в ефір транслювали.
