Тарифи на пелетне опалення мають бути нижчими хоча б на 10%, а державні дотації надаватися не на газ, а на фактично вироблене тепло.
Такі думки прозвучали на минулому засіданні Виконавчого комітету Ірпінської міськради, під час якого доволі цікаве обговорення викликало питання коригування тарифів для котельні на твердому паливі (пелетах). Пропозиція підвищення тарифів на тепло для котельні, яка обслуговує Ірпінську міську поліклініку, виявила чимало міркувань, висновків та пропозицій, цікавих не тільки для нашого регіону, а й області та країни в цілому.
Начальник відділу економіки Світлана Демченко озвучила пропозицію підвищення тарифу котельні на пелетах з 880 до 1172 грн. за гігакалорію. Це при тому, що на сьогодні підприємство «Теплоенергопостач», опалюючи газом, постачає тепло за тарифом 1288 грн. за гігакалорію.
До уваги читачів перипетії обговорення цього питання.
Володимир Карплюк (міський голова Ірпеня):
Усі підприємства, які починають працювати в рамках альтернативного опалення, не хочуть обслуговувати споживачів-фізичних осіб. Вони намагаються йти на об’єкти, де з бюджету гарантоване фінансування. Я сповідую таку логіку: якщо люди заходять на наші бюджетні об’єкти – вони в рамках альтернативного опалення мають надавати дешевші послуги, ніж ми платили до того. Ціна має бути меншою десь на 10%. Коли наші комунальні підприємства ставлять питання: ви не заводьте нікого – ми опалюватимемо самі, то відповідаємо нашим комунальникам, що це ж буде дешевше. Тоді вони нам говорять: дешевше зараз, а через певний час альтернативними до вас прийдуть підвищувати тарифи. От в принципі це зараз і відбувається. Тому я звернувся до підприємців: шановні, якщо ви не здатні давати нам тепло на 10% дешевше – то будемо ставити питання таким чином, що наше комунальне підприємство готове викуповувати ваші котельні. На сьогоднішній день оперують рішеннями НКРЕ, що вони (постачальники тепла з альтернативного опалення – ред.) мають право доводити свої розцінки до звичайних тарифів. Але я пропоную відмовити у збільшенні тарифів, оскільки ми таке підвищення не планували, приймаючи бюджет.
Микола Головкевич (перший заступник міського голови Ірпеня):
Це перше підприємство в Ірпені, яке зайшло на альтернативному паливі. У них тарифи були дешевшими, якщо не помиляюся, на 15% порівняно з тією ціною, що надавали газові котельні. На сьогодні – це одна з показових котелень в регіоні на альтернативному паливі. Вони затвердили тариф на рівні НКРЕ, який не перевищує розцінок теплопостачання від газових котелень. Вироблене тепло в котлі – це одна ціна, а те що насосами ганяється з витратами води й електричної енергії – це інша ціна. Люди несуть витрати, зважаючи на зміни тарифів на воду й електроенергію.
В.Карплюк:
Раз ми пускаємо людей на наш ринок теплопостачання, то нехай беруть в обслуговування не тільки бюджетні котельні, а й ті, що опалюють житлові будинки – укладають з ними прямі договори і отримують таку ж проплату з такою ж оперативністю й регулярністю, як і наші комунальні підприємства. Ми повинні всім створити однакові умови, а не так, що своїх комунальників забираємо від безпроблемних, а залишаємо їм тільки проблемні питання. Або ж виходимо з того, що альтернативники дають нам реально дешевшу ціну, ніж ми отримуємо на сьогоднішній день за тепло від газових котелень.
М.Головкевич:
Але ж там закладені гроші, за які побудували котельні. Правильно?
В.Карплюк:
Правильно. Проте, дуже важливий психологічний принцип «відбивання» коштів. Європейський підхід – 10% це дуже гарно, а у нас, якщо за 2 роки не «відбив» повністю, то вважає свій бізнес збитковим. Я прораховував собівартість цього процесу, виходячи з нинішніх тарифів – орієнтовна рентабельність цієї котельні на альтернативному паливі 42%. Вони зараз ще намагаються скоригувати на 3%.
М.Головкевич:
Для того, щоб ввести в експлуатацію котельню поліклініки, ми не робили газову, а пішли, я вважаю, нормальним альтернативним шляхом. На сьогоднішній день є вже фірми, які заходять до нас працювати по житловому сектору. Зокрема, «Ірпіньмаш» вносить пропозицію на базі свого підприємства створити котельню для опалення житлового масиву повністю на торфу.
В.Карплюк:
Ми ж тільки «за». Поки що пропозицій купа, але ще ніхто не взявся переобладнати котельню під опалення житлового масиву.
М.Головкевич:
Газ для населення йде дешевше. Держава відшкодовує різницю в цінах. Тому постачальникам тепла з альтернативного палива виходить менш вигідно.
Андрій Гірник (Голова правління АТ «Ветропак Гостомельский склозавод»):
У мене питання: чому на сьогоднішній день Україна така бідна? І чому ми палимо дорогий газ? Не можемо від нього відірватися. Наша політика в цьому напрямку провадиться через дотацію для газу. Доки буде дотація на газ – ніяке альтернативне паливо його не переможе. Через те, що купив газ за 350 доларів, 300 доларів – компенсували, 50 доларів – спалив. Ці 50 доларів – ніхто не «переб’є». Потрібно, щоб місцева влада вийшла на голову обласної адміністрації. Обласна адміністрація має право законодавчої ініціативи – вони можуть змінити цей принцип. Дотація має надаватися на вартість гігакалорії. Наприклад, 400 гривень на кожну гігакалорію. От тоді вже з торфу тепло буде коштувати, скажімо – 800, з газу – 1800, з вторинних енергоносіїв – наприклад, у мене з Гостомельського склозаводу – виходить 300 грн. Але я не можу продавати. По-перше, у мене немає ліцензії. По-друге, немає кому. Тобто, я копчу небо, маючи три труби, і викидаю температуру 360 градусів. Щоб виробити одну гігакалорію на склозаводі затрачається вартість 280 гривень. Де зараз ще в Україні можна отримувати гігакалорію дешевшу за 500 гривень? Ситуація повинна мати економічне підґрунтя – дотація надаватися на гігакалорію. Майбутнє України за альтернативним опаленням, і ми не повинні його відкидати. Але воно не має паразитувати на ситуації. Тобто, ми повинні вирахувати, яка в нас середня дохідність з врахуванням неплатежів і т. ін. тобто ми не можемо комусь віддавати ковбасу, а хтось хліб їсти. Всім потрібно ділити бутерброд.
Після такого обговорення Ірпінський Виконком не підтримав пропозицію щодо підвищення тарифів для котельні на твердому паливі (пелетах) – питання відкладене на довивчення. Проте, дискусії з цього приводу надають чимало цікавої й корисної інформації для роздумів як підприємцям, так і представникам місцевої та державної влади.
Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО
