Кожна зустріч, яку проводимо з нащадком родоводу Піддубного Сергієм Смаглюком — це нагадування про те, що основи нашої держави починаються з героїв, які творили її історію. Знаковою постаттю в пантеоні національних звитяжців є Іван Максимович Піддубний, богатир і легендарний чемпіон чемпіонів на борцівському ринзі, який не мав жодної поразки в поєдинках, яких він провів близько двох тисяч! В його постаті відчувається справжня велич не хизуватися своєю силою над іншими й творити безчинства, а розвивати свої можливості до рівня світової легенди.
Зараз наші воїни теж стали легендарними й щитом на брамі Європи, щоб побороти рашистське zло. «І Перемога буде за нами, бо з нами сила предків», – наголосив під час зустрічі нащадок родоводу богатиря Сергій Смаглюк.
Піддубний боровся не тільки на чемпіонатах, а й не побоявся кинути виклик сталінському режиму, який пригнічував найменші прояви національної гідності, розстрілюючи безневинно запідозрених в нелояльності до його влади. Тільки в 1937-1938 роках на плаху смерті сталінські кати відправили близько 700 тисяч людей, й більше половини з них були українці, найкращий цвіт народу, інтелігенція. Піддубний не побоявся в цей час виправити в графі національність «русский» на українець, а «Поддубный» на Піддубний. За це він потрапив до катівні НКВС, але зазнавши нелюдських тортур, не зломився і не пішов на співпрацю з режимом, хоча змушений був продати всі свої нагороди, щоб купувати хліб.
Приклад таких героїв мають бути хлібом духовним для нас, через що ми й надалі продовжуватимемо розповіді про богатиря Піддубного, а також про інших героїв з національного пантеону, щоб розвінчувати міфи творення російської історії, яку вони цинічно викрадали в нас, починаючи з назви, замість того, щоб творити свою, а не привласнюючи чужу. Через що в «великой россии» всі народи малі, коли світ вже давно змінив свій вектор розвитку в бік демократії і гуманізму — у них на троні знову диктатор впродовж 20-и років, і хоче залишитися при владі до кінця своїх днів, кидаючи в м’ясорубку війни, як в часи сталінського режиму, свою армію мародерів і вбивць. Але Україна зупинила цю “другу” армію, всякої нічого святого, бо справу великих предків продовжують їх нащадки на всіх фронтах.
Про це розповідається в іншій книзі, під назвою «Рубікон». Вона про Приірпіння, що стало Фортецею Нескореного Духу, а річка Ірпінь новим Рубіконом, який не пройшли рашисти і не пройдуть!
На світлинах наші зустрічі з читачами: Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, Ірпінській бібліотеці, військовому ліцеї імені Івана Богуна, науковій бібліотеці податкового університету, в селищі Коцюбинському
PS
Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого заснована 3 березня 1866 року. Постраждала під час Другої світової війни. Обслуговує понад 25 тисяч читачів. З 1958 року провадить міжнародний книгообмін. Бібліотека складає матеріали рекомендаційної бібліографії, посібники з бібліотекознавства, вивчає, узагальнює і поширює передовий досвід роботи бібліотек.
