На початку цієї весни з’явилася інформація про договір між Ірпінською міською радою та Національною спілкою письменників України щодо реконструкції Будинку творчості «Ірпінь», розташованого на вулиці Стельмаха, 20.
У цьому історичному «літературно намоленому» місці провели з’їзд письменників, які більшістю голосів схвалили «Договір про співпрацю». Потім його без всякого обговорення проголосували на сесії Ірпіньради 27 квітня. При цьому депутати самі не знали, який документ ухвалили натисканням кнопок. Коментарі з цього приводу кількох «народних обранців» можна сформулювати однією фразою: чули дзвін, та не знаємо – де він. Головуючий на тій сесії секретар Ірпіньради Юрій Денисенко на запитання автора цих рядків відмовився надати «Зорі Приірпіння» текст прийнятого договору, порадивши подати офіційний запит.
Відтак, нашій редакції довелося вступити в кількатижневі «епістолярні зносини» з Ірпінською міськрадою. Врешті-решт «Зоря Приірпіння» отримала офіційну відповідь.
Згідно цього Договору сторони «зобов’язалися об’єднати свої зусилля для досягнення спільної мети – освоєння частини території кварталу між вулицями Підгірна – Пісочна – Стельмаха у місті Ірпені, загальною площею 10,6874 га… шляхом реконструкції об’єктів нерухомості, розташованих в межах Будинку творчості «Ірпінь», та благоустрою території…».
Тим часом активно ширяться чутки, начебто письменники просто віддають свою територію в обмін на обіцяні 27 квартир. Зрозуміло, що чутки – це не офіційні докази, проте й інших логічних мотивацій такої поведінки Спілки письменників важко знайти.
Видається, м’яко кажучи, незрозумілим, які зусилля може докласти НСПУ, в якої за кілька десятків років не вистачило сил та ресурсів, аби навести елементарний лад на території свого Будинку творчості. Єдиний їхній ресурс – це майже 11 гектарів землі в мальовничій частині Ірпеня. З іншого боку, також незрозуміло, з яких мотивацій Ірпінська влада береться реконструювати будинки та облагороджувати територію, яка їй не належить.
Чутки про багатоквартирне будівництво на частині нинішньої території Будинку творчості активно заперечує мер Ірпеня Володимир Карплюк. Втім, вже мало хто вірить його слову. Тим більше, що відповідно до пункту 3.4 ухваленого Договору «може змінитися розмір земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Сторони 2», тобто НСПУ. Ось так – візьме і зміниться розмір земельної ділянки 10,6874 га. Не важко здогадатися, що зміниться не сам по собі, а рішенням Ірпіньради, і тільки в бік зменшення. Коли й на скільки – даний договір скромно замовчує. За неофіційною інформацією джерела з міськради, під багатоповерхову забудову планується перевести 2,7 га. Це на перших порах.
Про те, що як письменники, так і депутати голосували за «кота в мішку», свідчить хоча б той факт, що в наданому редакції офіційному варіанті Договору між НСПУ та ІМР після 5-го розділу одразу йде 7-й. Тож зміст 6-го розділу і взагалі його існування в природі залишається загадкою й темою окремого дослідження, цілком можливо, екстрасенсорного.
Загадковості щодо подальшої долі Будинку творчості «Ірпінь» додає сам нинішній міський голова Володимир Карплюк. Нещодавно журналісткою Михайлиною Скорик був поширений в інтернеті, набравши чималого розголосу, відеозапис спроби інтерв’ю з очільником Ірпеня, який разом з директором «Ірпіньжитлоінвестбуду» прибув на територію Будинку творчості, де наразі ведуться роботи з прокладання доріжок. Очевидна явно неадекватна поведінка Володимира Карплюка, який замість відповіді на конкретне запитання щодо розміру майбутнього парку почав сам розпитувати у журналістки… роки життя та дівоче прізвище Лесі Українки.
Минулої п’ятниці журналістська група «Зорі Приірпіння» проводила зйомку на території Будинку творчості для підготовки цієї публікації. У передобідню пору там знову з’явився Карплюк. Проте, побачивши непідконтрольних йому журналістів, його джип розвернувся і зник в невідомому напрямку. Відтак виникає логічне питання: чому боїться міський голова журналістів і що він приховує від громади?
