80 років тому, 18-20 травня 1944 року, радянський режим здійснив черговий людожерський злочин – зачистив Кримський півострів від корінного населення
Протягом трьох днів НКВДисти вивезли з Криму понад 190 тисяч кримських татар. 15 хвилин на збори, далі два тижні у товарному вагоні. Десятки тисяч загинули у дорозі та у засланні. Від холоду, голоду, спраги, виснаження, хвороб. Кримським татарам заборонялося без дозволу виходити за межі своїх поселень. Переважно в Середній Азії, куди сталіністи найбільше переселили людей із Криму.
Повернутись додому кримськотатарському народу вдалося наприкінці 1980-х внаслідок розпаду СССР та здобуття незалежності України. Знову забрали мирне життя людей в Криму вже у 2014-му.
Нині рашисти, як і 80 років тому, намагаються знищити корінне населення Криму, переписати історію півострова та його народу. Переслідують та ув’язнюють кримських татар, багатьох змусили покинути рідні домівки.
Декого з депортованих кримських татар доля занесла до нашого Приірпіння. Про це у своїх публікаціях розповідає наш друг і постійний автор «Зорі Приірпіння» Володимир Еннанов. Він народився в Ірпені, де й познайомилися його батьки.
У статті «Спецпереселенець» описуються жахи депортації 1944 року, під яку зокрема потрапив батько Володимира – Дилявер Еннанов. Про нелегку долю своєї бабусі – Шефіки Алієвої – розповідає Володимир Еннанов у публікації «Без права мати батьківщину». Вивезена дівчинкою до Німеччини Шефіка після гітлерівської капітуляції повернулася до рідного Криму. Вона не знала, що її сім’ю вже було депортовано, а в їхній оселі вже поселили переселенців з росії. За пошуки своєї рідні, переселеної до Середньої Азії, вона отримала 10 років ув’язнення у сталінських таборах. Оскільки не можна було депортованим кримчанам переселятися навіть до сусіднього населеного пункту.
Про першу спробу рашистів захопити Крим вже за часів незалежної України Володимир Еннанов описує в статті «Відрядження до Криму». На початку 1990-х така спроба провалилася. Інтригами й маніпуляціями ворогам не вдалося досягнути того, що вони зробили 10 років тому внаслідок збройної анексії.
У Володимира Еннанова чимала добірка публікацій на найрізноманітніші теми. Від історичних спогадів про Діда Панаса і Українське телебачення 1970-х до статей на футбольну тематику. А ще в творчому доробку Володимира Диляверовича багато захоплюючих розповідей на кримінальну тематику (тільки не ніч не читайте – принагідно попереджує своїх читачів автор), про авіацію, культурне життя нашого краю та багато чого іншого можете почитати в авторському блозі Володимира Еннанова на сайті «Зоря Приірпіння».
