або Чому в місті Інь немає громадського туалету
У дуже – древні й похмурі часи раннього матеріалізму, коли найдостойніші з племен займалися полюванням й нагадували нинішнє покоління депутатів, які постійно полюють за власною вигодою, мисливці одного з племен Древлянського Хамства завалили мамонта. І кожен хотів відірвати найбільший шматок, і так тягли нещасну тварину з болота, що відірвали мамонту голову. Через п’ятнадцять тисяч років маслаки мамонта знайшли біля міста Інь. Це сталося тоді, коли під час великого дерибану землі хтось з нащадків Древлянського Хамства окопував свою територію, щоб огородити парканом. Так останки нещасного мамонта потрапили до музею.
Якось до міста завітала делегація китайців, і захотіли їм показати мамонта, щоб похвалитися якими могутніми були пращури – мамонта завалили! Та раптом помітили, що в мамонта нема голови, а як китайцям пояснити чому її немає – вони ж можуть запідозрити, що в місті Інь вже й з музеїв крадуть «трофеї» – одне діло тирити з бюджету, а тут така ганьба… І вирішили, замість музею, повести китайську делегацію вулицями міста. Слава Богу, в місті Інь ще вцілили sosни, це слово в транскрипції sos, написано неспроста, бо дерева нещадно вирубувалися нащадками Древлянського Хамства.
Отже, водять делегацію китайців містом і показують, яких маєтків набудували владоможці, на яких шикарних машинах їздять. І дуже дивувалися китайці, що в наших чиновників зарплати малі, а хати й можливості великі…
Несподівано, під час екскурсії, хтось із китайців захотів до туалету, та оскільки вони народ колективний, то до клозету пішли всі, а його в місті Інь просто не було, й довелося гостей повести в привокзальну вбиральню, але там була така «роза вітрів» і таке творилося!.. Аж дехто з китайців ледь не втратив свідомість. Китайці були шоковані, й запитали, чи є в місті туалет для людей, а не верблюдів…