Нещодавно відбулася презентація роману «Літо на Парнасі» нашого земляка і відомого письменника й журналіста Валентина Собчука в історико-краєзнавчому музеї міста. Це двадцята книга автора, вихід у світ припав на 30-річчя його журналістської діяльності — отже презентація пройшла під знаком двох ювілейних дат.
Захід відкрив директор історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський, який зазначив, що вже давно є рецензентом творів Валентина Собчука: «В Ірпені написано сотні романів відомими класиками національної літератури, але це перший художній і краєзнавчий роман про маловідомі факти з життя великих письменників, зокрема Нобелівського лауреата Бориса Пастернака, Миколи Носова, Павла Загребельного, Максима Рильського та інших. В романі Собчука багато краєзнавчого матеріалу, який має стати путівником до історії міста й Приірпіння, і, на мою думку, повинен бути введений у шкільну програму ірпінських шкіл з вивчення славної літературної й духовної спадщини нашого краю, незважаючи на те, що автор описує інтимні моменти з життя героїв твору, котрі викладені в гарному поетичному стилі, що теж дають позитивні орієнтири для молоді…».
Редактор журналу «Оксамит»,член журі конкурсу «Коронації слова», голова «Громадської ради Ірпеня» Тамара Маркелова детально проаналізувала прозове полотно Валентина Собчука, відзначивши тонкий ліризм автора, розмаїті думок в такому невеликому форматі, почутті гумору. Тамара Іванівна також вказала на соціально-побутові аспекти твору з життя міста, котре активно перебудовується, зауваживши, що багато історичних місць вже лишилося в минулому та в книзі «Літо на Парнасі». За її словами, Валентин Собчук зумів зачепити найпотаємніші струни нашої душі, роман «загукує його придбати, я особисто з великим задоволенням прочитала його за два дні, він дає багато пізнавального матеріалу, і закликає до роздумів…».
Відомий громадський діяч Ігор Найда зазначив, що роман є не тільки віддзеркаленням історії, а й прологом до осмислення майбутнього нашого життя й міста з погляду минулого, бо той, хто його забуває, приречений на фіаско. Також він зробив наголос на новому розвитку міста, яке дуже змінилося за півтора року, але бетон і камінь не відповідає нашим духовним запитам, мовляв, Донецьк також гарно перебудували, але бездуховна порожнеча призвела до відомих усім нам наслідків. За переконанням Ігоря Найди, Ірпінь мали б розвивати, в першу чергу, з урахуванням думки громади, адже до цього закликає пам’ять загиблих під час Революції Гідності на Майдані, на передовій у зоні АТО.
Настоятель Ірпінської церкви Різдва Богородиці отець Мирослав у своєму виступі сказав, що він, читаючи роман «Літо на Парнасі», порівнював його з попереднім романом Валентина Собчука «Князь». Якщо в ньому йшлося про добу 13 століття й доленосні роки становлення нашої держави князем Романом Мстиславовичем, батьком Данила Галицького, то в «Літі на Парнасі» — історія Ірпеня, як на долоні, а ще наші природні й духовні перлини.
Я, читаючи роман, хотів би зауважити — Ірпінь повинен мати пам’ятний символ на честь письменників, які в ньому творили.
До Вашої уваги фотомиттєвості презентації роману «Літо на Парнасі» в Ірпінскому музеї
