Смерть приходить завжди несподівано, навіть, коли вона очікувана. Моя матір померла кілька років тому. Трапилося це саме перед святкуванням нового року. Приїхала швидка, але медпрацівники нічим допомогти вже не могли, лише констатували смерть. Здавалося, медичний висновок про те, що людина померла своєю смертю, ні в кого не викликає сумніву. Але… згідно чинного законодавства, спільного наказу МВС та Міністерства охорони здоров’я потрібна ще обов’язкова присутність і свідчення правоохоронців.
Звичайно, зайвий раз торкатися до тіла покійної при цьому не бажано. Аби не виникало зайвих запитань. Лікарі повідомили міліцію про смерть людини. Очікувати приїзд слідчо-оперативно групи місцевого міськвідділу довелося з першої години ночі до пів восьмої ранку. Можна лише уявити собі стан рідних, коли тіло матері весь цей час знаходилось на порозі прихожої. А черговий дільничний, прибувши до квартири, лише написав відповідне підтвердження і дозволив викликати спецтранспорт з моргу.
Мої родичі з Росії, які через день приїхали на поховання були, м’яко кажучи здивовані такими витворами законодавства. У них достатньо лише приїзду швидкої, і відразу тіло покійного можна відвозити до анатомічного відділу. У нас, чомусь, штучно створюють всілякі труднощі. Мій випадок ще не найгірший. Трапляються й інші.
Нещодавно у мого друга помер батько. Це трапилося близько 11 години вечора. Бригада швидкої допомоги лише констатувала смерть. Подзвонивши до правоохоронців, він був шокований відповіддю чергового: «На жаль, ми не можемо приїхати, паливо, що видається на добу на транспорт, вже закінчилося». «А що мені в такому випадку потрібно робити?». У відповідь почув: дочекатися ранку, а там нова опергрупа заступить на добове чергування, і будуть видані 20 літрів бензину на авто… Різні умови на кшталт того, що зараз спека, і що буде з тілом до ранку на чергового не подіяли. Син померлого подзвонив до місцевого журналіста, який відразу ж передзвонив до начальника міськвідділу і делікатно розповів про саму ситуацію, мовляв, якщо нема коштів на паливо, то родич померлого, який працює в адміністрації президента, готовий заплатити за бензин з власної кишені. Керівник запевнив, що протягом 20 хвилин опергрупа буде за місцем виклику. А якби не посада мого знайомого і не його зв’язки з пресою, навряд чи це питання було б так оперативно вирішено.
Одного разу я був присутній при розмові слідчого, яку черговий вмовляв поїхати на виїзд на чергового покійного. На що вона відповіла: «Я щойно приїхала з кримінального злочину. А труп нехай почекає. Він же труп. Нікуди він не втече, на відміну від злочинців. Людина померла, і їй байдуже коли до неї приїдуть».
А от ще одна історія, у якій представники ритуальної служби виявили розуміння і чуйність. У мого однокласника померла мати. Її терміново потрібно було доправити до моргу. Замість обіцяних 30 хвилин дільничного довелося чекати майже дві години (у нього була термінова робота). А спецтранспорт не міг чекати. Так і не дочекавшись дільничного, автор цього матеріалу запевнив робітників ритуальної служби, що довідку від правоохоронця він занесе пізніше. Добре, що люди з розумінням поставилися до мого прохання. Забігаючи наперед, скажу, якби привезли труп пізніше, то його вже не змогли б підготувати до поховання, оскільки тіло мертвої жінки стало б драглистим, і ніякі спеціальні засоби бальзамування не спрацювали б…
Із спілкування з правоохоронцями, дізнаєшся, що їм передусім потрібно боротися зі злочинністю. А оперативних виїздів за добу налічується близько 30. Їм би встигати бодай на старенькому транспорті виїжджати на кримінал. А до покійників виїжджають в останню чергу. Зрозуміти правоохоронців можна. Але нам, пересічним громадянам, від цього не легше.
З дописів у соціальних мережах:
«Люди добрі! Почитайте будь-ласка! Де ми живемо? 31 грудня в моєї хрещеної, що мешкає в Бучі, помер брат від інфаркту. Відразу подзвонили в швидку та в міліцію, швидка приїхала через 2,5 години, міліція через годину. Дали заключення і сказали або 300 грн., або везіть небіжчика в морг самі!!! Мій хрещений батько разом з братом повезли небіжчика в машині типу седана самі, бо ж треба гроші на поховання. В приймальному відділенні бучанської лікарні їм дали ключі від морга, сказали: завозьте свого небіжчика самі!!! Завозьте, це голосно, бо одненька каталка і та три колеса, насилу завезли, включили світло, брат ледве не зомлів, холодильники не працювали!!!! Не буду писати подробиць!!!! Як так може бути? Я не можу зрозуміти! Чи може хтось пояснити?
Це справжній жах нашого суспільства! Я не шукаю крайній чи винних, хочу зрозуміти де наша людяність?».
