Книгу про Івана Піддубного презентували в Державному податковому університеті, що в Ірпені

Продовжуючи презентацію книги «Піддубний. Перемоги й непрощена любов до України», видання якої здійснено за підтримки нащадка родоводу богатиря Сергія Смаглюка, зустрівся сьогодні із працівниками згадуваної бібліотеки. Зустріч пройшла змістовно, було багато цікавих запитань і розповідей працівників про саму бібліотеку, яка займає кілька поверхів і є справжньою скарбницею мудрості, науковим серцем університету, котра живе за своїм годинником із книжок, стрілки котрого зупинено до Перемоги. Але незважаючи на це, життя тут триває й проходить чимало тематичних зустрічей, йде копітка робота у світі книг, адже їх тут аж 400 тисяч! Бібліотека також володіє ключами до порталів електронних книгосховищ. Відтепер у бібліотеці буде книга й про нашого співвітчизника непереможного шестиразового чемпіона світу Івана Піддубного. А втім в університеті навчаються і свої чемпіони, тож книга там на часі.

Чому постать Піддубного актуальна сьогодні? Бо це частина нашої вкраденої історії, як богатирі Ілля Муровець, мощі котрого покояться в  Лаврі і Добриня Низкинич, а не Нікітіч, бо його батьком, як доводять дослідники, був Низкиня –давньоруською мовою Мал, себто князь Мал з Коростеня. Життєвий шлях богатиря Піддубного є прикладом відстоювання свого національного коріння, адже богатир не побоявся кинути виклик тодішньому режимові, який боровся з усім, що нагадувало про Україну, виправивши в своєму паспорті, в графі національність «русский» на українець. За це Піддубний потрапив до катівні НКВС, де зазнав тортур, але не зломився.

Життя Піддубного сповнене боротьби не тільки на спортивній арені, він був незламним перед сталінським режимом, не пристосовувався до нього, хоча змушений був продати всі свої нагороди, щоб купувати хліб. Ми зараз боремося на всіх фронтах не за хліб насущний, а за нашу свободу, за яку поклали життя багато поколінь, імена цих героїв викреслювали з нашої пам’яті. Сьогодні ми повинні повернути нашу історію з усіма нашими героями, демократичними цінностями. Ця битва нагадує легенду про поєдинок слабко озброєного Давида з велетнем Голіафом, але хоч в того було більше сили і зброї, але з Давидом був Господь, тому він переміг велетня його ж мечем! Бо неспроста наші предки казали, хто до нас з мечем прийде, від нього й загине.

Валентин СОБЧУК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *