Як зазначає ідеолог проекту «Cади 31В1», співзасновник Biggggidea.com, ГО Garage Gang й “Місцева економіка”, бажання вирощувати щось корисне, не декоративні рослини, а те, що можна було б вживати, зявилося три роки тому, передає Хмарочос.
«В теплу пору на балконі, який закривають від “святошинської урбанізації” три розлогі красиві берези, зазвичай прохолодно і магічно – «зелений» затінок практично на проспекті Перемоги, – розповідає киянин. – Переді мною стояло завдання ефективно доповнити зеленню простір, який влітку перетворюється на міні-кафе для друзів».
У вирощуванні рослин найбільше приваблює момент спостереження за їх ростом, дослідження видів та різноманітності, каже Олександр Супрунець.
«Досвід вирощування рослин у мене з дитинства, – розповідає столичний фермер – У перший рік посіяв зелень та салат, але мало приділяв уваги питанням ґрунту, насіння, не було усвідомлення того, що рослини – це непізнаний світ зі своїми законами і впливом на людину. Пам’ятаю як salad mustard за ніч з’їла зелена гусінь, що переповзла з берез».
Пізніше киянин почав знайомитись з практиками Зеппа Хольцера, Масанобу Фукуоки (“Революція однієї соломинки”), Рудольфа Штайнера, вивчати біодинаміку українського походження Алєкса Подолінського, захопився пермакультурою, пройшов практику на канадській міні-фермі(spin farming – фермерство на малих ділянках) та курс Design for Sustainability в екопоселенні Даманур в Італії.
«На третій рік на балконі вже було близько 20 кущів томатів, базилік, рукола, кінза, болгарський перець, – згадує Олександр Супрунець. – Лимон, який подарували друзі, у перший рік дав п’ять плодів».
Балконний город починається з висівання та пересадки у березні і плодоносить аж до перших осінніх заморозків.
«Цьогоріч я ставлюсь до процесу більш свідомо та професійно – це вже біогумус, екологічне українське насіння, а не оброблене голландське з супермаркетів, буде більше видів – вже є бобові, лісова та садова полуниця, огірки, – розповідає столичний фермер. – Найбільше роботи весною – висівання, пересадка , влітку рослини пускаються у ріст і все співіснує гармонійно – важливо лише забезпечувати доступ до води. Коли від’їжджаєш з міста, потрібно переселити друзів у квартиру або організувати розумну систему поливу».
Цього року Олександр Супрунець вирішив спробувати робити на балконі компост з органічних відходів. «Завдяки біоприпаратам процес розкладання решткок при теплій температурі йде швидко, запаху немає», – ділиться досвідом киянин.
Цьогоріч балкон Олександра Супрунця більше схожий на пересадочну станцію, на лабораторію. «Зараз там кілька мішків біогумусу, торф, а також близько сотні саджанців томатів, лимон, лохина, дуб, лісова та садова суниця, огірки, квасоля, які будуть пізніше зростати у міських теплицях, – розповідає ідеолог проекту «Cади 31В1». – За три роки “балконного фермерства” прийшло усвідомлення того, що треба йти в люди».
Міський город планують облаштувати на терассі Освітньої станції 31В1 і даху. «Цього року створюємо майданчик-лабораторію, аби навчити всіх охочих вирощувати здорову їжу, розірвати коло залежності від великих агрокорпорацій та повернути розуміння того, що фермер, який вирощує екологічну продукцію, нам потрібен тричі на день, – пояснює Олександр Супрунець.- Ми не плануємо нагодувати місто – наша мета показати, що людина може і створена для того, щоб вирощувати собі їжу, поєднуючи сучасні технології і прадавні методи обробки землі».
Прагнемо зробити професію фермера популярною, особливо серед молодого покоління, пояснює ідеолог проекту Cади 31В1. «Кожен з нас працює у сферах, не зовсім дотичних до сільського господарства, але є досвід та бажання вільний час вкладати у цей проект, – підкреслює Олександр Супрунець. – Будучи молодими практикуючими міськими фермерами, ми займаємося комунікаціями та мейкерством – шукаємо та розробляємо рішення для вирощування їжі у містах».
