Кістки для собак: улюблені ласощі, або сміття в кишечнику?

Нещодавно в Фейсбуці з’явився цікавий пост. Це інформація, в яку можна не повірити, але яку треба запам’ятати, написана ветлікаркою Орєховою М. А. і опублікована Tina Litvinenko під заголовком «Увага, всім любителям пригостити собаку кістками !!!»

Публікуємо адаптований і редагований текст цього посту.

Кістки для собак: улюблені ласощі, або сміття в кишечнику?

Я ветеринарний лікар. І мене кидає в дрож при словах власників, що собаку можна годувати кістками. Так, уявіть, такі господарі все ще існують. Ну хто вам сказав, що собака їсть кістки? Дитячі мультики??? Так, на вулиці їх завжди підгодовують кістками. А ви відстежуєте, скільки і як вони після цього живуть?

Ось вам зворотній бік медалі. Запитайте будь-якого ветлікаря, терапевта або хірурга, як часто вони лікують бідних собак, яких добрі господарі нагодували кістками. Зазвичай, власнику вистачає одного – присутності на клізмі їхньому улюбленцю, щоб назавжди відбити бажання дати тому кісточку.

Собака розгризає кістки на тисячі, тисячі дрібних гострих уламків! Всі вони потрапляють в шлунок. Щось перетравлюється, решта пресується і йде по кишківнику, перетворюючись на величезного колючого їжака, з якого стирчать на всі боки найгостріші уламки. Цей «їжак» травмує всю слизову кишківника, завдаючи собаці біль. І ось, нарешті, «їжак» доходить до виходу. Добре, якщо з великими труднощами собака впорається сама і вивільнить цей клубок голок. Частіше ж собака потрапляє до лікаря в стані слабкості з жахливими болями в животі, блювотою і постійним бажанням здійснити акт дефекації. На рентгені видно: весь кишківник забитий кістками. За щільністю вони, як камені. Лікар обколює бідного пса знеболюючими і буквально занурюється в собаку. Незміряна кількість води з милом, вазелінового масла і праці потрібно, щоб все це вимити і витягнути. А потім крапельниці, щоб відновити сили собаки і слизову кишечника.

  

Зауважте, в цьому випадку собачці «пощастило». Іноді доводиться різати кишечник і видаляти застряглі кістки. А запитайте хірургів, скількох собак не вдалося врятувати через запізніле звернення? Так, так буває не у всіх. Іноді собака все життя їсть кістки. Але хто знає, в якого разу собаці стане погано?!

Дорогі власники, будь ласка, подумайте гарненько, а чи варто сьогодні дати вашій собачці кістку? Нехай, навіть вона смачніша, від холодцю або смаженої курочки, або просто тому, що шкода викинути.

Ми вирішили дослідити, що ж можна і треба давати собакам?

Виявилося, що вчені вже дослідили це питання і виділили ті продукти, які легко або важко, або зовсім не засвоюються організмом собак.

Правило 1. Давати собаці тільки тверду їжу, тому що у неї маленький шлунок, що має вигляд мішечка, він не пристосований природою для рідкої їжі. Їжа собаки повинна бути концентрованою, основна їжа – сире м’ясо з кісточкою – баранина, яловичина, птиця. Завжди віддавайте цуценяті (і собаці) лапки, шийку, крильця від сирої курки і качки (але трубчасті кістки не можна). Думки про можливість включення в раціон тварини кісток різні. Багато ветеринарів рекомендують не давати собакам кістки взагалі, або давати такі кістки, які собака не в змозі розгризти. Сира кістка тане в шлунковому соку собаки; варена – розщеплюється і стає небезпечною, або дає дуже твердий кал білого кольору, схожий на вапняк. Він не може стиснутися, проходячи з товстої кишки у вузьку пряму, тому рве слизову, ранки перетворюються на виразки, запалена тканина закриває вихід анальної залози в пряму кишку, і у собаки починається хронічне захворювання прямої кишки.

Правило 2. Годувати завжди в суворо певний час, у певному місці, з плоского посуду, завжди чисто вимитого. Вода повинна стояти завжди у великій мисці.

Краще за все, якщо собака не буде знати смаку вареного м’яса, бо вона може потім відмовитися від сирого. Варене м’ясо – тільки білок, а з сирого м’яса собака бере не тільки білок, але і мінеральні солі, вітаміни. З сирого м’яса її організм сам виробляє вітаміни С і К. ( Але м’ясо не можна вважати достатнім джерелом вітамінів і мінеральних речовин, тому не можна забувати про підгодівлі). Крім того, при варінні м’ясо зменшується у своїй вазі майже вдвічі – частина білків йде у бульйон, і щоб нагодувати собаку, вареного м’яса доводиться давати вдвічі більше, ніж сирого.

Собака повинна отримувати в день кількість м’яса з розрахунку 20 – 25 г на кілограм ваги. Якщо використовуються субпродукти, їх потрібно приблизно на третину більше.

Довгий час вважали, що баранина і свинина є забороненими кормами для собак. Проте останнім часом виникли сумніви з приводу цього постулату. Справа в тому, що заборона на ці види була основана на тому, що м’ясо і особливо субпродукти саме цих домашніх тварин є джерелом зараження собак вкрай небезпечними гельмінтами. Сучасні способи промислового виробництва свинини і баранини зробили їх практично безпечними.

Правило 3. Ніколи не давайте їй залишки людської їжі: вермішель, макарони, манну кашу, підливи, картоплю, смажене, тушковане, копчене, всі види ковбас, сосисок та сардельок, всі види кондитерських виробів (бублики, сушки, білий хліб, печиво, цукерки, цукор) – все це отрута для собаки! Всі перераховані продукти, які ми їмо, не перетравлюються в шлунку собаки, тому що для їхньої переробки немає відповідних кислот, ця їжа лежить каменем у шлунку, викликаючи отруєння, бродіння. Гостре отруєння легко переходить у хронічний гастрит або коліт.  Каші і хліб – важка їжа, вони не розчиняються у шлунку, і якщо дати їх у великій кількості, можуть затриматися в шлунку і викликати бродіння, яке викликає миттєвий заворот шлунка – смерть настає через 6 годин… Тому каші дають трохи і одночасно з м’ясом. Каші й хліб перетравлюються тільки в кишечнику. Гостре отруєння безслідно виліковується суворою дієтою протягом 20-25 днів. Якщо ж порушити дієту, гострий запальний процес перейде в хронічний, а він важко виліковний.

Риба також є добрим кормом. Найбільш придатна морська риба. Краще давати її злегка провареною, без кісток, але можна давати і сирою. Річкова риба для годування собак використовується тільки в добре провареному вигляді через можливість зараження гельмінтами. Крім того, кістки річкової риби можуть бути причиною дуже серйозних травм. Хоча гельмінти є і в морській рибі, вони не можуть жити в організмі наземних хребетних тварин, до яких відносяться собаки і ми з вами.

З морської риби найбільш придатними є минтай, хек, крижана риба, навага. Мойва, скумбрія, ставрида, оселедець (НЕ солоний) – дуже жирна риба і для систематичного годування наших домашніх собак не цілком придатна. Хоча північні собаки їдять цю рибу, необхідно враховувати, що обмін речовин і енерговитрати у них істотно відрізняються від тих самих процесів у собак домашнього утримання.

В якості вуглеводних кормів для собак підходять крупи – рис і гречка. Можна давати хліб – не здобний і не кислий. Найбільш придатний хліб з висівками. Не потрібно годувати собак макаронними виробами, манної та геркулесової кашею. Овес – непридатна їжа для собак. Єдино допустимими з борошняних кондитерських виробів є сухі прісні галети . У собак є цікава особливість . Якщо вуглеводисті корми з раціону виключені – в слині практично відсутні травні ферменти. Та варто вам почати регулярне годування собаки кашами і хлібом – клітини слинних залоз починають активно секретувати амилолитичні ферменти, які розщеплюють вуглеводи. Кількість слини, яке виділяє собака, залежить від виду їжі. Якщо корм сухий – слини виділяється багато, якщо вологий – мало. Собакам різного віку, а особливо цуценятам, вагітним і годуючим сукам, корисно давати молочні продукти – сир, кефір, ряжанку. Важливо тільки, щоб вміст жиру в них був невисоким.

Чи можна давати собакам молоко? Відповідь на питання вам дасть сама собака. Якщо вона з задоволенням п’є молоко і після цього в її шлунку все нормально – можете сміливо час від часу наливати молоко в її миску.

Найпоширеніша омана – згодовування собакам великої кількості овочів. Причому багато хто намагається урізноманітнити цю частину раціону, включаючи в собачий корм моркву, капусту, кабачки, гарбуз, і пр. Люди проводять у годівлі собак пряму аналогію з собою, і намагаються забезпечити вихованця різноманітними вітамінами, які містяться в овочах.

Особливо люблять власники годувати своїх улюбленців салатом з тертої моркви з рослинним маслом. Дієтологи абсолютно справедливо вселили нам, що каротин, який міститься в моркві, може перетворитися на вітамін А і засвоїтися організмом людини тільки після розчинення його в олії. Організм собак, на відміну від нашого з вами, не здатний синтезувати вітамін А з каротину ні з рослинним маслом, ні без нього! М’ясоїдні можуть отримати вітамін А тільки з продуктів тваринного походження – молока, яєць, печінки і т.д. Те ж стосується і практично всіх інших вітамінів. Вітамін С собакам взагалі не потрібно отримувати з кормом – він виробляється у них в печінці, тому у собак ніколи не буває цинги.

Отже, правило 4. Не годувати своїх улюбленців великою кількістю овочів. Овочі у собачій дієтології можуть в основному розглядатися тільки як баластова їжа, джерело клітковини, сприяє нормальній функції кишечника. Сама по собі клітковина, якою багаті овочі, травною системою собак не перетравлюється, так само як крохмаль і багато інших полісахаридів. Такі продукти можуть бути визнані важливими в харчуванні, якщо необхідно знизити калорійність раціону (для зниження ваги, зменшення лактації, залишаючи звичний обсяг їжі).

Тим не менш, домашнім собакам потрібна не тільки корисна, але і смачна їжа. Саме тому наші улюбленці із задоволенням самі їдять овочі, фрукти і ягоди. Показавши одного разу собаці, як на садовій ділянці можна знайти і з’їсти ягоди суниці (малини, агрусу), власник потім довгий час картає себе за необережність.

Дивно, як добре собаки визначають стиглі ягоди суниці і як швидко їх знаходять. Аналогічної здатність мають і дикі родичі собак, наприклад, шакали. На баштанах вони вибирають стиглі кавуни, розгризають їх, а потім виїдають найсолодшу середину. Іноді шкода від таких шакалячих набігів дуже велика. Багато собак із задоволенням їдять солодкі фрукти – груші, банани та різноманітні овочі, горіхи. Їдять вони і цибулю, і часник.

Існує думка, що часник корисно давати в якості профілактичного засобу від глистів. Часник дійсно володіє такою здатністю, але діє він тільки на круглих глистів, якими здебільшого заражені цуценята і молоді собаки. У дорослих собак зустрічаються глисти інших видів, на яких ефірні масла часнику практично не діють. Але якщо ваша собаха схильна до шлункових захворювань, то вищезазначені незапатентовані антигельмінтні можуть принести шкоду.

Деякі власники із захопленням розповідають, як їх собака з’їдає сире яйце цілком, разом зі шкаралупою. Це дійсно забавно, але й тільки. Шкаралупа в якості джерела кальцію сумнівна, а от травмувати стравохід вона цілком зможе. Сирий білок курячих яєць перетравлюється у собак погано. Жовток – прекрасна їжа в будь-якому вигляді – і в сирому, і вареному. Яєчний порошок також може бути гарною добавкою до раціону. Якщо ви хочете додавати в раціон собаки яйця (що дійсно корисно), краще давати їх очищеними від шкаралупи, у вареному вигляді.

Дуже корисним і практично необхідним є рослинна олія, переважніше нерафінована.

Правило 5. Додавати олію в корм щодня.

Тут головне не перестаратися, і не спровокувати у собаки розлад шлунка.

Нарешті, про комерційні корма. З цього приводу вітчизняні собаківники і ветеринари висловлюються по різному: від повного неприйняття консервованих кормів і піднесення традиційних вітчизняних до повного заперечення натуральних. Факт залишається фактом – десятки поколінь собак в багатьох зарубіжних розплідниках утримуються виключно на консервованій їжі. З тих пір, як ці продукти з’явилися в нашій країні, дуже багато заводчиків і власників годують ними своїх собак. Разом з тим сотні поколінь собак, що дожили до наших днів, подібної їжі в очі не бачили. Природно, використання готових кормів у кілька разів знижує тимчасові витрати на придбання і приготування їжі для собак. Це вкрай важливо для розплідників з великим поголів’ям. Однак відомі численні факти індивідуальної непереносимості кормів собаками.

На жаль, доводиться констатувати, що багато з відносно дешевих кормів не відповідають вимогам дієтології. Фірма-виробник не повідомляє, що такою їжею без додаткової підгодівлі не можна годувати собаку протягом тривалого часу.

Ще одна рекомендація, яку дають виробники кормів з якою складно погодитися, – не змішувати комерційні корми з натуральними, або взагалі як крайність – не змінювати корму протягом життя. Такі необґрунтовані вимоги нічим, окрім суто комерційного підгрунтя, пояснити не можна.

Собака протягом тисячоліть життя поруч з людиною пристосувалася до самих різних видів їжі. І не доводиться говорити про збалансованість раціонів, якими вона традиційно харчувалася. Організм кожної тварини унікальний. Засвоюваність і переварення, а отже, і потреба в поживних речовинах у кожної тварини індивідуальні. Енерговитрати також значно різняться. Тому з фізіологічної точки зору немає нічого страшного, якщо ваша собака буде отримувати різну їжу.

Якщо ви годуєте собаку сухим кормом, не забувайте ставити миску з водою. Не залишайте мішки з кормом у місцях, доступних собаці. Це особливо небезпечно для собак-ненажер.

Кількість їжі, кратність корму визначаються тільки емпіричним шляхом.

Поки цуценя знаходиться з матір’ю, він їсть стільки разів, скільки прокидається. Потім – стільки, скільки йому дасть хазяїн.

Маленьке цуценя має невеликий шлунок, він не може, та й не має з’їдати за один раз велику кількість корму. Необхідно, щоб він отримував їжу часто і потроху. Тільки в цьому випадку вона буде добре засвоюватися і проблем з травленням у малюка не буде. До шести-семи місяців бажано годувати його три рази на день. Визначити, чи не час скорочувати кількість корму, ви можете по апетиту цуценя. Якщо він дуже зголоднів до чергової годівлі, а перед прийомами їжі час від часу бігає до місця годівлі та обнюхує миску – не мучте собаку, і годуйте її частіше. А якщо, навпаки, в чергову годівлю ліниво й задумливо підходить до миски і вибирає смачніші шматочки – можете скорочувати кількість корму.

Взимку зазвичай з’являється потреба в збільшенні корму навіть у квартирних собак. Влітку зменшується, а в сильну спеку багато собак взагалі відмовляються від їжі. Собаки, які багато рухаються, також потребують посиленої годівлі.

Звичайно, це все відноситься тільки до клінічно здорових собак. Хворих тварин треба годувати частіше. Після гострих шлункових захворювань взагалі дуже актуальний принцип: часто і потроху.

Багато сук, годуючи цуценят, з радістю діляться з малюками недавно з’їденої їжею, тобто вибльовують її. Цуценята їдять це з превеликим задоволенням. Якщо сука здорова і корм якісний – не перешкоджайте їй виконувати материнські обов’язки, наказані самою природою, а цуценятам – знайомитися з «дорослою» їжею.

Вгодованість собаки можна визначити, притиснувши руку збоку до грудної клітки. Якщо ви відчуваєте між ребрами і рукою, крім шкіри і шару шерсті, тоненький шар жиру – собачка в нормальній кондиції. Якщо шар жиру досяг сантиметра – садіть собаку на дієту. А коли крім тонкої шкірки і тонкого шару шерсті між ребрами і рукою немає жиру – збільште собаці порцію їжі. Якщо ж це не допоможе протягом тижня – зверніться до лікаря.

Правило 6. Важливе правило, якого необхідно дотримуватися завжди – годуєте собаку лише після прогулянки! На активну прогулянку собака повинна виходити не раніше ніж через дві години після їжі.

Ще одне спірне питання – чи потрібно давати собаці гризти кістки. Існує думка, що у цуценя таким чином виробляється здатність до маніпуляції предметами, а така діяльність покращує формування нормальної координації рухів, розвиваються щелепи, посилюється кровопостачання в зубних альвеолах, що сприяє нормальному росту та формуванню зубів.

Один з плюсів – заняття з кістками відверне цуценя від деструктивної діяльності – ваші речі і квартира залишаться ціліші.

Якщо підростаюче щеня лиже підлогу або кахель у ванній, намагається гризти стіни – це пряма ознака, що організм потребує додаткового надходження мінеральних речовин. У цьому випадку порадьтеся з ветеринаром, щоб визначити, яку саме підгодівлю краще давати. Збільште кількість сиру і кисломолочних продуктів в їжі вашого цуценяти. Іноді подібні проблеми виникають і з дорослими собаками. У них теж може змінюватися мінеральний обмін і зростати потреба в мінеральних речовинах. У таких випадках також буває необхідно додатково давати спеціальні підгодівлі, або коригувати дієту, збільшуючи в ній кількість продуктів з підвищеним вмістом мінеральних речовин.

Ваш улюбленець обов’язково відплатить вам за любов.