14 квітня 1997 року була створена ДАІ МВС України. Шість років я служив в Державтоінспекції. Це були незабутні роки мого життя. До цього служив у Печерському РУ на посаді спеціаліста по зв’язках зі ЗМІ.
Про зародження інституту прес-офіцерства
Щотижня ми, прес-офіцери районів Києва, звітували про виконану роботу у главку, на Володимирській, 15. Зустрічалися з колегами, обмінювалися інформацією. Після закінчення наради один з керівників прес-служби попросив мене зайти до нього. Олександр поділився цікавою для мене інформацією, що саме до нього звернулася начальник прес-служби ДАІ МВС України Марія Володимирівна Власенко і попросила знайти їй у відділ досвідченого журналіста. І він рекомендував саме мою кандидатуру. Коли він розповів про мене, дві мої вищі освіти, що раніше працював у центральній пресі, то вона терміново захотіла зі мною зустрітися. Я взяв свої публікації на автомобільну тему. Вона, ознайомившись з ними, запропонувала мені перейти до них на службу. Я б з радістю погодився, але кажу, своєму начальнику обіцяв поки він буде у Печерському РУ і я з ним. На що її реакція була миттєвою, мовляв я ставлю до відома одного заступника міністра і він вас за руку приведе до мене. Так то воно так, але сам міністр друг та кум Назарова…
Марія Володимирівна не знала, як на цю ситуацію вплинути. Згодом ситуація вирішилась сама собою. Назарова було призначено на посаду начальника служби внутрішньої безпеки з присвоєнням йому спеціального звання генерал-майора міліції. Тепер я з чистою совістю міг подумати про перехід до міністерства.
Співбесіда з головним даішником
На співбесіді у ДАІ МВС України заступник начальника запитав у мене, а де ви раніше служили? Відповів прес-офіцером у Печерську. Добре, каже і телефонує особисто Назарову. І каже: «Валерій Олександрович, ви очолювали Печерський район, працювали з багатьма людьми. Знаєте їх. Нам в ДАІ МВС потрібен журналіст, який розуміється на міліцейській тематиці, зокрема ДАІ. Чи можете когось рекомендувати. І почув, що рекомендує Володимира Еннанова.
– Ви знаєте, він зараз знаходиться у нас і вирішується його подальша служба.
– Без мене нічого не вирішуйте, я зараз прийду, – сказав Назаров.
Через кілька хвилин Валерій Олександрович був у кабінеті і підійшовши до мене і сказав: За Володимира я ручаюся і рекомендую його на посаду!
Після цієї співбесіди нас чекав начальник ДАІ МВС України Міленін. Удвох з Назаровим зайшли до Міленіна. Він запитав у Валерія Олександровича, щоб той охарактеризував мене не як спеціаліста, а як людину. Відповідь буда короткою: «У сумнівних зв’язках помічений не був». «Тоді нехай пише рапорт на посаду», – коротко сказав Міленін. Я написав. Головний даішник викликав начальника відділу кадрів і передав йому рапорт. Готуйте до наказу!
«Кобра» за три дні наводила порядок в кожній області
Я не міг повірити, що в невдовзі завдяки рекомендації Назарова я почну служити знову у міністерстві! Кадровик сказав, що мою особисту справу забере з главку і подзвонить мені… Минув тиждень, другий, третій. Я дзвоню йому той каже, що зайнятий терміновими справами і нема часу поїхати у главк. Через тиждень знов дзвоню до нього і був шокований його відповіддю: «Нічого особистого, але цю посаду я вже скоротив!». Я був у шоці. Скориставшись тим, що Міленін і Власенко були водночас у відпустці він скоїв задумане. Минуло кілька тижнів. Після цілодобового чергування у главку я повернувся додому і раптом дзвінок. Дзвонила Марія Власенко і сердитим голосом запитала, коли я врешті решт вийду з відпустки. Вона більше місяця дзвонила у відділ кадрів Печерського РУ і з’ясовувала де я, там їй постійно відповідали, що я досі у відпустці. Нахабно брехали. І кому?! Жінці, полковнику міліції. Почувши правду вона сказала, що знає про ситуацію з скороченням, але хоче працювати зі мною. Правда за рахунок іншої посади – спецпідрозділу «Кобра». Наказала терміново збиратися і їхати на співбесіду. У кабінеті Власенко був і начальник спецпідрозділу Олександр Єршов. Розмова була короткою. По буднях я працював у ДАІ МВС, а по вихідних та святкових днях повинен їздити у спецвідрядження. Я погодився. Цей спецпідрозділ організував Дагаєв. Коли дорожня ситуація в областях виходила з під контролю місцевої ДАІ, місцеві мажори нахабніли і порушували ПДД, прикриваючись своїми зв’язками, то кобрівці за три дні наводили порядок. Спілкуючись безпосередньо з ними під час таких відряджень я переконався, як вони казали, що за три дні в областях наводили порядок. Порушив ПДД авто на штраф майданчик. І ніякі зв’язки не допомагали. Часто господарі життя навіть не виїжджали на своїх авто а користувалися загальним транспортом. А жінки у норкових шубах по п’яти виходили з незвичних для себе трамваїв та автобусів аби тільки на своєму авто не потрапити у поле зоре кобрівців.
Що таке «топтати землю» на міліцейському сленгу
У один з буденних днів відбулася спецнарада для співробітників міністерства ДАІ. На ній представляли нового куратора служби генерал-майора, прізвище якого вже не пригадую. Він уважно подивився на особовий склад і відразу сказав: «Кадровик де?». Той, що скоротив мою посаду, встає і отримує вказівку, щоб наступного разу поклав списки тих, хто не «топтав землю». Додавши емоційних не літературних висловлювань. Далі німа сцена. Генерал мовчки встав і вийшов з приміщення. Ніхто нічого не міг збагнути, що означало «топтати землю». Кадровик був у шоці. Я колегам почав пояснювати вислови, що є «топтати землю» і «підтоптувати». Це означає служити на землі у райуправлінні. «Топчуть землю», хто постійно знаходиться під час служби на вулиці – ДАІшники, оперативники, дільничні. «Підтоптують землю», хто йде на охорону громадського порядку – патрулювання, конвоювання тощо. Під час наступного засідання генерал відразу наказав дати йому в руки списки. Не отримавши їх, він наказав звільнити кадровика. Той, хто скоротив мою посаду сам опинився в подібній ситуації. По його вигляду можна було подумати, що він присутній на своїх поминках… Йому пощастило, що його тишком-нишком перевели на більш скромну посаду і він вже не був вершителем людських доль…
Поведінку генерала можна пояснити тим, що він починав служити в районі, а потім по кар’єрних східцях потрапив до міністерства і не сприймав тих співробітників, хто не пройшов низову службу, а відразу потрапив служити до міністерства…
ЗМІ стали на захист автоінспекції
Я почав служити в ДАІ в складний період для цієї служби. На вищому політичному рівні саме даішників почали вважати хабарниками, і це начебто найбільша проблема в країні. Не кумівство і корупція, а саме автоінспекція. Моральна обстановка в міністерстві була складною. Мої колеги розповідали, коли президент викликав міністра МВС, то одним з питань було: коли даішники перестануть брати хабарі? Коли ж міністр проводив наради, то постійно запитував у Міленіна, коли перестануть брати хабарі. Потрібно було якось розвінчати міф про те, що автоінспектори поголовно всі хабарники і несумлінно ставляться до своїх функціональних обов’язків. Це потрібно було підтверджувати конкретними справами, і стало можливим.
На мене покладалося зобов’язання систематично висвітлювати діяльність ДАІ в центральній періодичній пресі, а також готувати довіку для міністра, у якій вказувати назву газети, статті та короткий зміст надрукованого. Саме з цього і починався мій робочий день. Якщо протягом 2-3 днів не було жодної публікації у газеті, то влаштовувало керівництво скандали із натяком на звільнення за профнепридатністю. А для цього потрібна була інформація з областей. У черговій частині отримував інформацію по ситуації з ДТП, найбільш резонансні готував для газет з коментарями фахівців, погоджував з керівництвом написаний матеріал і відправляв у газети. Завдяки своїм знайомствам у центральній пресі я співпрацював з досвідченими журналістами. Вони і мої статті, і свої (написані за моїм фактажем) готували до виходу у світ.
Упізнання загиблого в ДТП родича…
Особливу увагу приділяли ДТП з тяжкими наслідками. Були й такі, які за логікою не повинні були траплятися, але вони траплялися. Ціна таких автопригод – людське життя. Читаєш такі зведення і сам в шоці перебуваєш… Але одна справа їх читати, а зовсім інша, коли ти конкретно бачиш наслідки своїми очима. Особливо, коли тобі повідомляють про трагічну смерть у ДТП твого родича. В один з робочих днів зателефонував мені на роботу мій дядя Володя і з сумом у голосі повідомив, що його рідний син і мій двоюрідний брат трагічно загинув вночі. І попросив поїхати з ним і його жінкою на упізнання у морг на вул. Оранжерейну. До останньої хвилини я сумнівався, що загинув мій брат Михайло. Сподівався на диво. Але, коли після розтину побачив оголене тіло брата сумнівів не було це він…Тіло не було понівечене. Обличчя було спокійне і ледь помітна посмішка. Його співмешканка потрапила у реанімацію. Через дев’ять днів відійшла у інший світ до свого коханого Михайла. Коли я дізнався подробиці ДТП, то не міг усвідомити дії водія, який на мікроавтобусі о другій годині ночі віз людей і з другорядної дороги виїжджав на головну та не помітив вантажівку-цементовоз, в який і влетів. Водій вантажівки сказав, удар був такої сили, що він міг і перекинутися, але цього не трапилося оскільки був завантажений.
Жахливі аварії, яких не мало б бути…
Тим часом у ДАІ МВС призначали кураторів областей. Мені в штабі повідомили, що я курирую Чернівецьку область. І додали, що тяжких пригод тут не було, мовляв мені пощастило. Минуло кілька тижнів, приходжу на роботу, як завжди спочатку у чергову. Вже на порозі по погляду колеги, який був на цілодобовому чергуванні, зрозумів, що скоїлося щось непередбачене. Він протягує мені останні зведення по Україні і співчутливим голосом каже: «Володю, не читай відразу. Зайдеш у свій кабінет, кілька хвилин зосередься, а лиш потім ознайомся з тим, що скоїлося». Я так і зробив. Після прочитаного я був у шоці… Шість загиблих у одному ДТП! На моїй пам’яті це перший трагічний випадок з стількома загиблими. Інколи було до трьох і вони вважалися тяжкими. А тут відразу шість людей! Наступного дня у суботу відбулася позачергова оперативна нарада, на яку були запрошені керівники обласних ДАІ та їхні куратори. Начальник ДАІ МВС України Олександр Міленін відразу поцікавився, в яких областях найбільш важка ситуація по областях. І почув відповідь: Чернівецька та Одеська. Миттєво відреагував, щоб кураторам оголосили по суворій догані. І їм терміново сьогодні виїхати у відрядження, підготувати доповідну записку і перелік посадових осіб на догану.
Після засідання я познайомився з керівником ДАІ Чернівецької області і попросив його розповісти, що саме трапилося у ДТП з шістьма загиблими. Те, що він розповів мене приголомшило. Водій маршрутки пізно вечері на автошляху не помітив вантажівку, яка перевозила сосни і зламалася. Водій вантажівки лагодив двигун і чомусь не поставив аварійні знаки. Маршрутка на швидкості зіштовхнулася з лісовозом, а дерева пробили лобове скло, увійшли в салон і причинили миттєву смерть пасажирів. Дивом залишився живий дідусь, який сидів на задньому сидінні і дерева не дотягнулися до його тіла…
Після оперативної наради ми заїхали до мене в Бучу, пообідали і поїхали до Чернівців. Вечері були у місті. Оселився я у спеціальній кімнаті в будинку ДАІ для командировочних. Здавалося попереду вихідний, можна трохи перепочити, а заодно і місто побачити, бо ніколи не був тут. Але сталося не так, як гадалося. Не встиг я вночі заснути, як відчув на собі дотик руки і слова співробітника місцевого ДАІ: «Володимир, щойно дзвонили з чергової частини Департаменту ДАІ і наказали вам терміново їхати у Закарпаття, там ДТП, є загиблі і щоб ви підготували довідку про автопригоду. Я згадав слова нашого керівництва, хто ближче з співробітників Департаменту ДАІ знаходиться до місця ДТП, той і виїздить на місце пригоди. На спецтранспорті всю ніч їхали до Ужгорода. На місці вже дізнався, що цей трагічний випадок трапився на автошляху в Рокошино, де водій авто ВАЗ-2101, повертаючи ліворуч, не поступився автошляховику який на швидкості летів на зустріч. Чому не поступився, було дві версії, сонце осліпило його, а друга при повороті йому стало зле і він помер до аварії. Під час цієї автопригоди також загинула його дружина, яка сиділа на передньому сидінні, а їхні онуки дивом залишилися живими. А сам автомобіль ВАЗ від поштовху відлетів на 37 метрів…
Щодня ознайомлюючись з зведеннями про ДТП приходиш до висновку, що за логікою вони не повинні були траплятися. Як сказав один мій колега потрібно не тільки вміти професійно водити транспорт, а ще й передбачати можливу аварійну ситуацію і уникати її.
Чесно заслужене звання майора
Не уявляю, як би я зміг інформувати читачів газет про роботу ДАІ, якби не мої колеги з преси. Які постійно висвітлювали останні новини, інтерв’ю, і вели профілактичну роботу на сторінках газет.
Коли мені присвоїли майора міліції, моя начальниця Марія Володимирівна Власенко ніжно обняла мене, поцілувала і сказала: «Володимир Диляверович майора ви у мене чесно заробили».
Минув час і я звільнився з ДАІ. Мої колеги неодноразово казали, що ні до мене, не після мене стільки статей написаних особисто ніхто в ДАІ не писав.
Довідково: Державтоінспекції МВС України бере свій початок з 14 квітня 1997 року, коли Кабінет Міністрів України затвердив «Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ».
Влітку 2005 року Президент України Віктор Ющенко реформував ДАІ.
На момент свого розформування Державтоінспекція нараховувала майже 23 тисячі працівників (19.6 тисяч — атестовані, а 3.3 тисяч — вільнонаймані).
В січні 2015 року заступник міністра внутрішніх справ Ека Зґуладзе анонсувала проведення реформи. За її словами, ДАІ повністю реорганізують, усіх працівників звільнять, а замість інспекції буде створено патрульну службу з більш широкими повноваженнями.
12 лютого 2015 р. Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 1550; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ», відповідно до якого транспортна міліція ліквідовується, а її функції буде виконувати новостворена патрульна поліція.
19 листопада 2015 р. Кабінет Міністрів України офіційно ліквідував Державтоінспекцію та міжрайонні реєстраційно-екзаменаційні відділи Державної інспекції безпеки дорожнього руху (МРЕВ). Створені Сервісні центри МВС, змінені процедури — підготовлена низка підзаконних нормативних змін.
