ІРПІНСЬКА НЕКРОФІЛІЯ – КАРПЛЮК І ПАРКИ

Або загашник резервної землі під майбутню забудову

 

Всі ми прекрасно знаємо спритну і граційну звірючку, яка зручно помістилася на гербі Коцюбинського. Білочку. Вивірку. Багато з нас бачили, як взимку білочка прямо з гілки скаче в пухкий сніг, пірнає в нього і виринає з горішком у зубах. Це тому, що білочка – гризун, а гризуни мають тенденцію до складування харчів, коли їх багато: восени, коли вродить ліщина, вивірка назбирає горішків і сховає їх  підстилці лісовій, а потім взимку безпомильно їх найде. Робити такі запаси люблять і хом’яки, і сіноставки, і бурундуки. Хоча й люди не відмовляються від цього – у кожного з нас вдома стоїть холодильник і при ньому можна прожити з тиждень без зарплати – запаси! Але про запас можна відкладати не тільки яйця, м’ясо, городину чи малину в морозилці на Новий рік, можна депонувати гроші на відпустку чи там ще на щось у банку чи ощадкасі, чи кредитній спілці – це я кому подобається. А можна робити і ще деякі запаси.

ІРПІНСЬКА НЕКРОФІЛІЯ – КАРПЛЮК І ПАРКИ  Або загашник резервної землі під майбутню забудову

Однією з головних заслуг Карплюка в Ірпені і Федорука в Бучі люблять відзначати будівництво сквериків і парків. Красиво! Як вони робляться – а не так уже й складно. Частина лісу чи «зелених насаджень», до яких віднесли наші ліси 1-ї категорії, відгороджується парканом, прокладаються доріжки з плитки, ставляться  лавочки. Все це має вигляд, ніби ці люди і справді люблять природу і ліс, парки. Але спробуємо розглянути це ретельніше.

За останні років 15-20 в нашому регіоні набудовано стільки багатоквартирних будинків, гарних і красивих, як для міста, що стало важко продати квартири. Забудовники пропонують всілякі пільги, аж до безвідсоткового кредиту у вигляді безкоштовної продажі на виплату. Отже, людина заселяється і сплачує за квартиру протягом п’яти років без відсотків. Це вигідно покупцям! Але навіть при таких пільгах квартири продаються досить довго. Крім того, наші міста, і Буча й Ірпінь, вже перенаселені, інфраструктура не справляється із навантаженням: бракує води, каналізація «дише на ладан», електроенергія теж загрожена. Не вистачає шкіл, дитячих садків. Та що там! В Ірпені нема ЖОДНОГО  громадського сортиру. Отже, будувати ще будинки – собі в збиток. Та й населення збунтується від такого однобокого розвитку міст! А красти землю хочеться! Бо розроблені схеми і поки не впіймані – все ніби і законно. Тільки ліс красти вже не вдасться – ліс першої категорії, а саме такі ліси нас оточують і ростуть у Приірпінні, належить до державної форми власності і розпоряджатися ним може хіба Кабмін…

Але є порятунок. Поки не прийняті Генеральні плани і кадастрові карти складені недосконало, а частина лісу знаходиться в межах міст, то є спосіб прибрати його до рук – створити парки і сквери, які будуть уже комунальною власністю. А далі – ліс може і всохнути. Крім того, велика кількість парків це окраса міста і їхня наявність сприяє продажу вже готових квартир, які ніяк не вдається збути. А так і ціна зросте на житлоплощу і піде краще. Тому в інтересах забудовників створити з лісу якнайбільше парків. А в парках насіяти траку, прокласти доріжки і т.д. Сосна на таких моріжках в природі не росте, тож і в парках всохне і за п’ять-десять років будуть готові будмайданчики.

Ця компанія думає, що до влади прийшла надовго – і партію свою створили і прикупили потрібних, достатньо авторитетних людей, молодь. А досвід Федорука в управлінні містом таким чином, щоб і красти і населення в своїй більшості було вдоволене, є. Отже, Карплюк будує парки як загашник резервної землі під майбутню забудову. І вже знайшлася частина «ватного» персоналу, готового славити його, бо «попередні крали і нічого не робили, а цей – робить». Та й партія кишенькова з колишніх регіоналів та комуняк дуже придасться для набуття позитивного іміджу. Отже Карплюк таки з біса розумний. А я раніше підозрював його у збоченні – «люблю природу» – а насправді нищить, отже любить її, рідненьку, але мертву. Отже – некрофіл. А ті хто його підтримує – пасивні некрофіли!!? Цікаві збочення! І що тільки не вродиться на цій грішній землі…

А виявляється – все просто, ніяких збочень. Бізнес і все. До того ж будування цих «красівостєй» іде нашим коштом, бюджетним. І фірми-підрядники – свої. Як і матеріали в значній частині. Маємо готове «держзамовлення»: і фірми не простоюють, і гроші в калитку капають. А крім того, підтримуються «дружні» стосунки із іншими забудовниками. Словом – суцільна краса, і чхати, що в місті бракує шкіл і дитсадків, зате є красиві тротуари. Центр Ірпеня буде красивий, дивлячись на розмах, бачу не один десяток мільйонів бюджетних коштів, закопаних в землю і замощених красивою плиткою. А на школи – навіщо? Це неприбутковий бізнес.

 

Автор: Володимир ПАЛАМАРЧУК

2 thoughts on “ІРПІНСЬКА НЕКРОФІЛІЯ – КАРПЛЮК І ПАРКИ

  1. відразу за Романівкою – в бік Києва – з лівої сторони лежать вже готові до продажу стволи сосен…їх вже оброблено і складено – чекають на покупців..
    а в районі Пушкінська – Київська цілий час працюють електрорпили – пиляють сосни , скоріш за все …скоро зима…
    і ще цікаво – хіба можна було просто на березі річки Ірпінь будувати великий будинок ?? – в районі виїзду з Романівки ??! з Києва – то справого боку …
    а в центрі – ті колони – то БЕЗКУЛЬТУР”Є, …абсолютно нема НІЯКОГО СМАКУ !!
    гірше за провінціялізм – то називається дурдом в центрі…
    ТАК ЗІПСУТИ МІСТО ІРПІНЬ – санаторно- курортну ПЕРЛИНУ !!!
    а ті величезні будинки на 6 – 8 під”їздів ??? зауважили – вони вже майже цілком з бетону !!! вкраплення невелички з цегли в балконах…
    між іншим – ВСІ НОВІ тротуари кособокі…ані одного нема не під нахилом… ..кут всюди різний – скоріше б пішли дощі – то поплаваємо…
    БІЗНЕС в нашій країні – страшна річ !!!: гроші блишчать і дзвінчать в кишенях непор”ядних людей, яким абсолютно байдуже , що буде з новим населенням чере пару років : попереду майорять мальдіви…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *