28 липня та днем пізніше відбулися урочистості до Дня Хрещення Київської Русі (1027 річниця) й 1000-річчя з дня успіння святого рівноапостольного князя Володимира.
Урочистості відбулися за участі вірників всіх християнських конфесій України. Близько 20 тисяч мирян та духовенства зібралися на спільну молитву на Володимирській гірці біля пам’ятника хрестителя Володимира.
Якщо згадати історію, то християнство на Русі існувало значно раніше. Як вважають дослідники ще за часів князів Аскольда й Діра, убієнних Олегом, який, посівши київський престол, стане великим завойовником Русі.
І все ж статус державної релігії християнство набуде в 988 році, коли Великий князь Володимир, прагнучи об’єднати слов’янські землі тільки мечем, збагне, що для повної перемоги потрібна єдина віра, а многобожжя цьому не сприяло. Багато послів було тоді до нього: від католиків та мусульман, іудаїстів, бо дуже могутньою на той час була Київська Русь. Та Володимир обере християнство за візантійським обрядом, де панували грецькі обряди. Позаяк візантійці, або ромеї, як їх називали в давнину, хоч і були східною частиною Римської імперії, унаслідували багато звичаїв від греків, які на цих землях тривалий час займали домінуючі позиції.
Однак Володимир, хоч і прагнув здобути союз з наймогутнішою на той час у світі країною, все ж не квапився кланятися Візантії першим. Перед прийняттям християнства, він вимагав спочатку заручитися шлюбом з сестрою імператорів Костянтином та Василем, Анною. Однак ті теж не поступалися,тоді Володимир здобув Херсонес, що знаходиться на території Севастополя (в давні часи місто називалося Корсунем), погрожуючи піти на Константинополь.
Та невдовзі трапилося не передбачуване, Великий князь втратив зір, і лише після того, як прийняв християнство, обряд відбувся в Корсуні (Севастополь), й після того царівна Анна подарувала йому ікону Богородиці, він знову прозрів. Ікона ця, яка називається Володимирська, зберігається й донині в Свят-Успенському Зимненському монастирі біля Володимира-Волинського. Колись там була зимова резиденція Великого князя.
Під час урочистостей усі вірники церкви мали можливість до неї приторкнутися, як і до інших святих образів, що були привезені до Києво-Печерської лаври.
А щодо всіх урочистих промов, що стосувалися цих двох великих дат, то запам’яталися слова патріарха Філарета, де він згадував про Святополка окаянного, що убив двох братів Бориса і Гліба задля безроздільного владарювання, за що здобув прокляття на всі віки. Історія сьогодні повторюється уже в образі іншого Святополка окаянного — кремлівського, якого чекає така ж сама доля.
Автор: Валентин СОБЧУК
Зауваження: поділ на православ’я і католицизм відбувся у 1054 році – після Хрещення Русі у 988р.