Такий поворот подій стався під час сьогоднішніх громадських слухань з приводу забудови на розі вулиць Університетська (колишня Карла Маркса) і Пушкінська. Власне, щойно секретар міськради Юрій Денисенко оголосив початок слухань, ініціативу перехопили опозиційно налаштовані до нинішньої влади діячі. А саме Ігор Домбровський за підтримки людей в камуфляжах з шевронами «Правого сектору», фактично, витіснили з президії Денисенка, якому вочевидь забракло витримки і вміння нормально «розрулити ситуацію».
З іншого боку, перехоплення ініціативи Домбровським з соратниками нагадало ситуацію дворічної давнини, коли на сесії Ірпіньради за підтримки людей з Майдану спонукали в «добровільно-примусовому» порядку писати заяву на звільнення тодішнього міського голову Володимира Скаржинського.
Відтак, головуючим обрали свободівця Олега Ополінського. Взагалі, на цих слуханнях значною мірою, що називається «правили бал» представники ВО «Свобода» – чинні та колишні депутати від цієї партії. Зокрема, колишній депутат ВР Ігор Мірошниченко та нинішній депутат Ірпіньради Богдан Мельничук.
Власне, зі зміною президії змінилася й суть зібрання. Вже не обговорювали план забудови, а висловлювалися й голосували проти багатоквартирного будівництва у згаданому місці, землю під який було виділено для спорудження медично-клінічного центру. За одне присутні на зборах представники громадськості висловилися проти інших скандальних ірпінських забудов: на Гостомельському шосе та вулиці Єсеніна (в кінці Озерної).
До речі, під час звітних слухань член виконкому Ігор Панасюк заявив, що у цей час рубають і вивозять ліс на Єсеніна. При цьому до порядку денного виконкому, засідання якого призначене на ранок 10-го липня, є питання «Про надання ТОВ «Орлан-Інвест Груп» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки в м. Ірпінь по вул. Єсеніна, 30». Тож цікаво, як буде вирішуватися ця конфліктна ситуація? Наприклад, представники «Правого сектору» на слуханнях заявили, що будуть виїжджати на сигнали про вирубку дерев – затримувати техніку й відправляти її на допомогу нашим бійцям в зону АТО.
Загалом, з сьогоднішніх слухань напрошується висновок про невміння й безпорадність нинішньої влади організувати громадськість на свою підтримку. Зрозуміло, що близько двох сотень людей, які прийшли на громадські слухання, це ще не вся громадськість. Хоча, звісно, активна її частина. У розпал робочого дня, природно, не у всіх була можливість відвідати слухання. Не було й міського голови Володимира Карплюка, присутність якого вочевидь, була б доречною на даних слуханнях.
Взагалі, з цього приводу дедалі очевиднішою стає думка про диванний характер електорату нинішнього міського голови. Мовляв, проголосувати за Карплюка можемо, а от йти за нього на барикади чи бодай на громадські слухання – то вже занадто, або ж просто ліньки. Так було восени 2010 року, коли його фактично обрали міським головою. На прикладі цих слухань стає зрозумілою, що це не поодинокий випадок, а тенденція. Відтак, майбутня політична доля Володимира Карплюка залежить від того, кого він надалі залучатиме до своєї команди. Тих діячів, що здатні мобілізувати громадськість чи, навпаки, спроможних лише відштовхувати людей та втрачати електорат.
Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО