Перший у Гостомелі приватний шкільний автобус класичної американської моделі «Blue Bird Conventional» почав курсувати з мікрорайону Баланівка через усе селище! Звучить як мрія? Мрією і залишається. А тим часом в Гостомелі курсує стара добра «четирка» — так в народі прозвали автобус №14, в якому окрім школярів і пенсіонерів може їздити будь-хто. Хоча на сьогоднішній день вже не так складно добиратися з Бучі в Гостомель і навпаки, та все ж в період ранкового пікового навантаження автобус на стільки забитий, що багато школярів вимушені йти пішки до найближчої зупинки і добиратися іншим транспортом. Також саме в той час, коли діти їдуть до школи, треба їхати і бабусям і дідусям, що утворює в додаток затримки на кожній зупинці. Отже в тісняві і духоті, отримуючи по головах ліктями дорослих добираються наші діти в школу — вчитися.
Вози для централізованої доставки дітей до шкіл відомі з початку XIX століття. Вперше такі перевезення були організовані в квакерській школі на північному сході Лондона. Найбільшого поширення шкільні омнібуси (так звані «kid hacks») отримали в США, насамперед у сільській місцевості.
За два століття від Лондона до Гостомеля шкільний автобус міг би вже дійти.
Безсумнівно, Гостомелю потрібен свій шкільний автобус, призначений для перевезення дітей та, можливо, вчителів до навчальних закладів. І організувати такий транспорт могли б забудовники! Адже вони зацікавлені у організації необхідного транспорту для дітей задля підняття статуса селища, яке прагне й повинне стати містом. У тім числі – й завдяки належному функціонуванню «Шкільного автобуса».
Автобус має їздити зранку і вдень за погодженим з батьками рейсом і графіком. Послуги шкільного автобуса мають бути безкоштовними для школярів, хоча, можна розглянути й часткову оплату послуг.
Наразі фактична кількість жителів об’єднаної громади — Гостомель, Горенка, Мощун, Озера — близько 25 тисяч жителів. Понад 3 тисячі з них — діти дошкільного та шкільного віку. Більшість з них живе в Гостомелі.
Влада Гостомеля зі свого боку має розглянути державні програми, які дадуть змогу зробити це і без участі сторонніх. Наприклад, на території Криму, до його окупації, було запущено програму «Шкільний автобус». Така ж працює на Львівщині. Цією справою мають займатися спеціалісти, тому аби не вводити нікого в оману, я зі свого боку не беруся стверджувати можливість її реалізації на території Київщини.
Така додаткова зручність дасть змогу нашим мешканцям кожного дня економити і час, і нерви та не хвилюватися, чи потрапить їхня дитина на урок вчасно.
Автор: Надія ФЕДЦОВА
P.S. Організація регулярного безоплатного перевезення учнів та педагогічних працівників до місць навчання (роботи) і додому є складовою частиною забезпечення реалізації прав громадян на доступність і безоплатність здобуття загальної середньої освіти.
