На просторах інтернету трапилася одна цікава публікація, про механізм оперативного вирішення питань з потерпілими в Японії. Там частенько трапляються природні лиха, внаслідок яких руйнуються домівки і люди змушені проживати в тимчасових прихистках для біженців. Словом, обставини доволі ідентичні з нинішньою ситуацією в нашому Приірпінні. На жаль, у нас проблеми з відновленням житла вирішуються далеко не так оперативно, як це необхідно. Тому наступна публікація про передовий японський досвід з цього питання буде дуже повчальним і для керманичів Приірпіння.
У Японії ох і нелегко бути дружиною голови місцевої адміністрації. Все через геологічні особливості країни.
В Японії часто трапляються стихійні лиха, внаслідок яких люди залишаються без своїх домівок. Доводиться людям жити у школах, наметових містечках, збірних будиночках і т. ін.
За давньою традицією у таких випадках голова місцевої адміністрації разом зі своєю дружиною мають тимчасово переселитися в зону катастрофи. Вони мають вибирати найгірше місце для життя (якщо є вибір між мотелем і наметом, то потрібно поселитися в наметі). Там має оселитися необхідний мінімум чиновників
Тож поселяються бідолашний Хокім із дружиною в наметі. Ночують у спальних мішках. Дружина готує їжу на газовому балоні. А Хокім, сидячи на перекинутому догори дном відрі, веде перемовини з МНС. Довкола красоти: свіже повітря і океан.
Допоки їм доведеться так жити? Доки не буде вирішене житлове питання з останнім потерпілим. Сенсей залишає наметове містечко останнім.
В Японії питання з потерпілими від руйнацій звично вирішуються дуже швидко. І справа не в якійсь особливій ефективності японців. Просто хтось давно мудро вирішив відправляти чиновника в місце стихійного лиха неодмінно з дружино.
Тому що чиновник, сам, може довго жити в наметі: візьме саке, посмажить шашлики, друзів запросить. Словом, влаштує собі відпочинок на природі, на свіжому повітрі поблизу океану.
А от дружина не дасть йому перетворити переселенське життя на відпочинок. Дойматиме його, аби чимшвидше повернутися до звичного життя. Тому чиновник, зітхаючи, швидко вирішує проблеми потерпілих людей, а за одне і свої.
Японський мудрець дуже добре колись придумав, що одного чиновника посилати – марно. Тільки з дружиною. Дуже добре він знав життя і людей.
