Сьогодні зранку біля газової контори, що в кінці вул. 8-го Березня, зафіксовано чималі черги – аж на двір. Вулиця заставлена автомобілями, ускладнивши проїзд і так неширокою проїжджою частиною.
Такий масовий наплив відвідувачів викликаний недавнім рішенням НКРЕКП щодо анулювання ліцензії на постачання газу ПАТ «Київоблгаз» та призначення нового постачальника ТОВ «Київоблгаз збут». Відтак, це, як для пересічних споживачів – формальне перейменування, викликало потребу переукладання нового договору на газопостачання.
Як наслідок, довжелезні черги, знервовані відвідувачі, згаяний час й проблеми з проплатою. Власне, це стосується не тільки Ірпеня. Взагалі, чим далі – тим більше з тим газом мороки. Ризикну спрогнозувати, що це далеко не останнє подібне переоформлення. Нині ми спостерігаємо початок агонії донедавна здавалося «безсмертного монстра» під назвою газове господарство.
Ще якесь десятиліття тому переведення опалення на газ вважалося досягненням – «благом цивілізації». Нині ж все з точністю до навпаки. Газифіковані об’єкти асоціюються з середньовічною відсталістю. По всьому світі й Україні зокрема відмовляються від газового живлення будинки, села, міста й райони. Навіть, перехід на дров’яне опалення сприймається, як енергетичний поступ порівняно з газовим опаленням. Не кажучи вже про перехід на використання відновних видів енергії: сонячних панелей, вітряків, теплонасосів.
Європа й Північна Америка вже давно обрали пріоритетним цей енергетичний напрямок. Тобто, широко запроваджують новітні енергетичні підходи, як обходитися без газу. Більше того, там споруджують енергетично самодостатні будинки, в яких навіть за електрику не доводиться платити. Будинок майбутнього здатен повністю забезпечувати себе енергією на 100% і навіть здавати в загальну мережу надлишок. І такі, як для нас допоки що дива, творяться не на теплому півдні континенту, а в значно північнішій за Україну Скандинавії. Про енергетично самодостатній будинок, в якому відсутня плата за електрику (газ там взагалі не використовують у побуті) читайте ТУТ.
Ось такі міркування викликали черги й затори біля Ірпінської газової контори.
Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО