Чому в Ірпені рубають столітні дуби, а винних немає?

В Ірпені рубають столітні дуби, знищують історичні пам’ятки. Екологи фіксують незаконні вирубки дерев, активісти закликають до збереження природи… а Ірпінь як знищували забудовники, так і знищують. За останні роки навіть швидшими темпами, адже відповідальності – жодної! Тому й не бояться: за це не садять! Подекуди кремезні дерева рубають не криючись: у білий день і ледь не на очах у поліції. Винних чомусь не карають. У судовому реєстрі – десятки судових справ, ще десятки вироків “гуляють” по всіх можливих і неможливих судових інстанціях. І закони начебно є.. але винних нема. Як от по знищенню унікальної цілої екосистеми у заплаві річки Ірпінь.

 Чому в Ірпені рубають столітні дуби, а винних немає? Останнім часом мешканці Ірпеня активно обговорюють події довкола забудови річки Ірпінки, знищення унікальної пам’ятки Дуба-Прадуба.

З цього приводу ми поспілкувались з відомим краєзнавцем Оленою Плаксіною.

 О.П. – Згідно з рішенням Департаменту екології Київської обласної державної адміністрації долина річки Ірпінь належить до Смарагдової мережі України, яка згідно з Конвенцією про дикі види флори та фауни, зберігає цілісність річкових систем. Сама назва «Смарагдова мережа України» – каже за себе. Це наша Зелена зона. Але річки не можуть розглядатися окремо без приток та струмків, що впадають у них, тому поняття – долина ріки, повинно розглядатися значно ширше. Довжина ріки Ірпінь 162 кілометра. У нашому регіоні в ріку впадають притоки: Любка, Унава та Буча. У свою чергу, в Бучанку впадають струмки від ірпінського джерела «Криничка». Ця найстаріша частина міста розташована від вулиці Гайдамацької до вулиці Університетської і має ще одну назву «Пилипів Потік». В урочищі росте багато вікових дерев.

Води стоку джерела утворюють невелику водойму, яка в посушливу пору року забезпечує водою невелику ділянку лісу, а також є місцем водопою багатьох видів птахів та місцем існування деяких цінних для науки видів водних тварин та рослин.

Невже ж у нас в Ірпені ще збереглися цінні породи дерев, птахів та тварин?

О.П. – Так, в урочищі ще залишився гай чорного грабу – понад 30 дерев! Найбільші з них мають розмір в обхваті від 2-х до 3-х метрів. Там можна ще побачити і рідкісну вільху і бук. Ростуть там і дуби та сосни.

Серед рідкісних птахів можна зустріти крука (ворона), який охороняється Бернською конвенцією. У водоймі водиться кумка звичайна (жаба), яка теж охороняється міжнародною Бернською конвенцією.

Територія урочища має дуплисті дерева, що стає улюбленим місцем існування кажанів (вухань бурих, нічниці водяної, ставкової та великої), що охороняються одразу двома міжнародними конвенціями – Бернською та Боннською, а ще, і Червоною книгою України.

Як виглядає урочище зараз я не знаю, із -за карантину давно там не була, і чи є ще ці тварини на 100% не впевнена, але знаю, що вони були. – є архівні дані екологів.

 Чому в Ірпені рубають столітні дуби, а винних немає?

По вулиці Новооскольській росте алея вікових дубів, зазвичай її насаджують біля шляхів. Тобтов Ірпені це був також якийсь старовинний шлях? Куди він вів? Вам щось відомо про це?

О. П. – Мене давно цікавило питання, чому по вулиці Новооскольській росте алея дубів віком понад 200 років, хоча Ірпеню – 118!

Мені вдалося дізнатися, що у Київському обласному архіві зберігається план земельної ділянки, що знаходилася в урочищі Пилипів Потік (сучасна Криничка). Місцева поміщиця – Полоботкова мала претензії до поміщика Головинського з приводу цієї ділянки, і оскаржувала в суді його документи. Архівний документ датується 1803 роком. Це свідчить про те, що тут на початку 19 ст. вже був хутір і ці вікові дуби були посаджені вздовж дороги, що вела до нього з Яблуньки. Хутір Вересок – був одним із найстарішим районом Ірпеня, а ці вікові дуби є свідками давньої історії нашого міста і були посаджені руками перших мешканців Ірпеня!

– Багатьом мешканцям Ірпеня відомо, що недалеко від Кринички, росте унікальний Дуб-Прадуб.

О.П. – Так дійсно, недалеко від джерела, нижче автобусної зупинки росте 700 річний Дуб-Прадуб, найстарший в окрузі: ширина стовбура – 5,90 м., висота – 25 м. Нажаль, сучасна забудова зменшила розміри його охоронної території і дуб вмирає. Це справжній злочин, так як таких дерев в Україні всього декілька.

Такий же злочин вчинили іще з одним дубом – велетнем, який росте по вулиці Університетській, біля Академії. В обхваті він менший Дуба-Прадуба, всього на 25 сантиметрів! Але у висоту він значно більший. Хоч поруч з ним не має багатоповерхівок, але йому безжально зрубали великі гілки та підпалили кору. Цього красеня можна ще врятувати.

Так само як і 300-річного осокора, який росте поруч з ним. Такі дерева-довгожителі складають унікальний зелений фонд нашого міста, мають історичну цінність. Місцева влада не зацікавлена у збережені нашого зеленого Ірпеня.

 Чому в Ірпені рубають столітні дуби, а винних немає?

– Минулого року ви провели акцію у парку Стельмаха. Що це за акція була?

О.П. – Спільно із прибічниками Руху за збереження зелених зон, членами команди Вікторії Крамаренко, яка є головою БФ «Крила перемоги», та іншими небайдужими мешканцями Ірпеня, провели акцію та ініціювали збір підписів з вимогою припинити знищувати вікові дуби. Ми звернулись до жителів Ірпеня об’єднатись у спільноту аби захистити дерева, які безжально знищують забудовники.

 

– А є якийсь реєстр вікових дерев?

О.П. – Так, у нашого міста є такий реєстр, хоч він ще не завершений, але вже налічує близько 100 дерев, вік яких понад 200 років! Вдячна долі, що знайома з відомою ірпінською художницею Ганною Човник, яка не відмовила мені у складанні цього реєстру, знайшла вільний час і обійшла пішки разом зі мною весь Ірпінь. Робили замір стовбура рулеткою, за всіма правилами, на висоті 130 см від землі. Шкодую лише за одним, що до цієї гарної думки я не прийшла раніше – стільки вікових дерев вже знищено, требо було їх хоч сфотографувати!… А так тільки спогади лишилися…

– Що можна зробити аби змінити ситуацію? Що для цього потрібно зробити у першу чергу?

О.П. – Я думаю, що ми ще не запізнилися, але часу у нас залишилось мало, з такими темпами забудови у нас скоро зовсім не залишиться лісу.

Потрібно негайно:

  1. Затвердити реєстр вікових дерев і кожне дерево взяти під державну охорону.
  2. Врятувати наші Дуби – Велетні: провести лікування, облаштувати прилеглу територію, особливо біля Дубу по вулиці Університетській, якого постійно підпилюють. Зробити підхід до пам’ятки природи, встановити охоронний щит.
  3. Облаштувати територію парку «Криничка», зробити дерев’яний настил доріжок, провести освітлення. Врятувати джерельну воду – зробити критий бювет.

Також, вважаю за необхідність, ввести кримінальну відповідальність за знищення унікальних дерев. Поки не буде відповідальності – до тих пір і знищуватимуться історичні пам’ятки, рубатимуться тисячолітні дерева…

А ще закликаю всіх мешканців не бути байдужими до свого міста, у якому нам всім жити!

 

Спілкувалася Ніна ЛИПОВЕЦЬКА

 

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *