У наш час багато людей змушені були оформити житлові субсидії для зменшення оплати комунальних послуг. Мало не кожен третій українець користується державною субсидією. Але чи всі вони чесно задекларували свої прибутки, подаючи заяву на субсидію? Очевидно, що ні. Особливо популярним у нашому регіоні є прибуток від здачі в оренду житла. Дуже малий відсоток квартироздавачів офіційно оформлюють проживання наймачів. А деякі при цьому примудряються ще й отримувати житлові субсидії.
Розповімо одну історію взаємостосунків квартироздавачів та наймачів житла. В одній ірпінській садибі здають мало не кожен куток. Квартиранти живуть у хаті, літній кухні і надбудові над гаражем. Загалом кількість квартирантів у різні часи коливається від 6 до 8 осіб. Переважно це студенти й студентки Податкового університету.
Поселенці досить часто змінюються, оскільки в хазяйки дуже важкий характер. Любить до всього прискіпуватися. Контролювати мало не кожен крок у дворі. Регулювати, коли кому можна помитися чи вмикати обігрівач у холодну пору року.
При цьому збирає чималу плату з квартирантів. Від 1200 до 1800 гривень за ліжко-місце, залежно від того, де воно знаходиться – у хаті, господарській споруді чи гаражні надбудові – і відповідно яким комфортом оточений поселенець.
Щомісячний прибуток від квартирантів складає від 8 до 10 тисяч гривень. Як у нас водиться, все це неофіційно. Натомість субсидію на комунальні послуги цього домоволодіння було оформлено цілком офіційно. Адже формально хазяйка-пенсіонерка – отримує пенсію трохи більше тисячі гривень. З чоловіком проживає у громадянському шлюбі. Він у неї не прописаний. Хоча насправді постійно проживає і, ясна річ, теж користується усіма комунальними послугами.
А їх за місяць набігає чимало. Бо по факту – електрикою, газом і водою постійно користуються близько десятка людей. Хоча формально живе одна хазяйка-пенсіонерка, яка й оформила на себе субсидію, свідомо приховавши свої реальні прибутки від здачі житла. Адже квартиранти жили там роками до оформлення субсидії, так само продовжують жити зараз.
Використовуючи це, поселенці вирішили «взяти за зябра» хазяйку. До слова, серед метикуватих квартиронаймачів виявилися студенти Юридичного факультету. Вони почали шантажувати хазяйку помешкання, погрожуючи донести до відповідних органів її справжні прибутки. Тоді доведеться їй відмовитися від субсидії та повернути державі вже витрачені на неї гроші.
Беручи квартирантів, хазяйка укладала з ними договори, в яких зазначалися прізвища й імена обох сторін, суми й терміни проплати. Вони не були нотаріально завірені. Тож мали хіба що психологічний вплив на квартирантів. Тепер вже квартиранти мають нагоду використовувати ці договори проти хазяйки.
Ті квартиранти, що зараз там проживають, лякають хазяйку, щоб уникнути своєчасної виплати, або ж взагалі не заплатити домовлене перед виселенням. А ті люди, що вже виселилися, взагалі отримують вагомий важіль шантажу, маючи на руках папір з підписами й фінансовими розрахунками власниці-квартироздавачки. Вона вже нічим не може досадити колишнім квартирантам. А вони можуть її підставити.
Наразі тривають розбірки з деякими студентами, що зараз проживають у згаданому домоволодінні. Допоки ситуація невизначена. Хотілося б дізнатися думку з цього приводу фахівців – юристів та податківців. Які можуть бути варіанти та наслідки розвитку ситуації?
