Найбільші пристрасті на 90-й сесії Ірпіньради, що відбулася в останній робочий день червня, викликало питання порядку денного сформульоване: «Про розгляд Господарського суду Київської області від 10.08.2009 року у справі № 13/251-09 за позовом ТОВ «Терра-вел» до Ірпінської міської ради Київської області та відділу земельних ресурсів в м. Ірпінь про визнання прав власності та зобов’язання вчинити дії». «Зобов’язання вчинити дії» – означало отримати від депутатів санкцію міському голові на підпис та секретарю ради на скріплення печаткою акту на право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Терра-вел» території колишнього табору «Орлятко» – 6,93 гектара лісової зони в Ірпені за адресою: Ломоносова, 23.
Як з’ясувалося під час обговорення в сесійній залі, суть питання полягала в наступному. Згадане товариство з обмеженою відповідальністю викупило приміщення на території табору «Орлятко» і зажадало, аби йому з такої радості віддали під обслуговування цих споруд майже сім гектарів землі з цінними породами дерев. Кореспондент «Зорі Приірпіння» провівши консультації з цього приводу з’ясував, що для обслуговування постійних споруд згідно з нормативами достатньо надати 6 метрів по периметру навколо будівлі. Для обслуговування тимчасових приміщень (це літні корпуси табору) земля взагалі не надається. Капітальних будівель там кілька – клуб, їдальня, адмінкорпус… Якщо для обслуговування виділити навколо них по периметру 6 метрів землі, то це буде приблизно десяток-другий соток, але ніяк не сім гектарів.
І от 27-го травня цього року Господарський суд Київської області ставить Ірпінську владу перед фактом про необхідність негайно вчинити дії з виготовлення акту на право власності хитрозробленому ТОВ 6,93 гектара землі.
У будь-якому разі «негайно» вже не вийшло, оскільки через це питання Ірпінська міська рада на свою чергову сесію збиралася довго й нудно. Засідання кілька разів переносилося. Спочатку через відсутність в призначений сесійний день міського голови – то він кудись поїхав, то начебто захворів… Нарешті, 25-го червня голова таки прийшов на сесію, яку провели без кількох інших важливих дійових осіб. Не було секретаря ради Анатолія Мороза. Зі слів мера Олега Бондаря, Анатолій Єлізарович опинився в лікарні саме через розгляд згаданого питання. Не було в сесійні залі голови наразі керівної в Ірпені фракції БЮТ Олега Сотнікова. Він у цей час був на зустрічі своєї партійної босихи (черговий феміністичний неологізм добре асоціюється з її нинішнім політичним рейтингом), яка того дня приїздила до Ірпеня. Слід зазначити, що деякі депутати встигли й на цій зустрічі побувати й на сесії позасідати. Дехто з бютівців Ірпіньради дізналися про відвідини їхньою лідеркою нашого міста постфактум…
Ірпінська громада втрачає 30 мільйонів
Та повернемося в сесійну залу до розгляду питання про право власності на сім гектарів лісу. Доповідав керівник юридичного відділу Костянтин Карєв. Тобто, оголосив депутатам про таку невтішну перспективу фактично безплатної передачі землі громади. Депутати одразу висловили невдоволення таким перебігом подій.
Депутат
Михайло Ковальчук: «Згідно Земельного кодексу викупу підлягають землі, які знаходяться в оренді. Але викупу не було… Ці гроші повинні йти в міський бюджет. Які втрати поніс бюджет у зв’язку із цим рішенням суду? Ви обраховували? «На вскидку» це десь мільйонів 30 гривень. Ірпінська громада втратила ці гроші. Ви судилися з ними по цьому рішенню? Апеляцію, касацію подавали?».
Костянтин Карєв: «Подавали, це остаточне рішення».
Михайло Ковальчук: «Мало того, що ці гроші громада втратила – це дороги, це житло, це світло, це вся життєдіяльність міста. Друге питання по деревах: чи сплачена відновна вартість за дерева? За сім гектарів дрімучого лісу?».
Костянтин Карєв: «Не сплачувалася – це точно, це питання прокуратури…».
Михайло Ковальчук: «Так хто в цьому винуватий скажіть мені – в оцих безобразіях? Рада знову винувата? Депутати винуваті в цьому?! Хочу запитати подальші ваші й наші дії по цьому рішенню?».
Костянтин Карєв: «Якщо є рішення суду – його необхідно виконувати, або переглядати за якимись нововиявленими обставинами».
Депутат Віктор Бархоленко: «Нововиявлені обставини – це якраз те і є, що громада втратила близько 30 мільйонів гривень, які могли надійти до місцевого бюджету. Значить потрібно готувати відповідні позови».
Мер з протоколом – «ні виконувать свої обов’язки, ні балотуватися на наступні вибори…»
Міський голова
Олег Бондар: «На даний момент є рішення суду… я його не хотів виконувати як міський голова. Але дві неділі тому прийшло роз’яснення, в якому суддя чітко зобов’язав міського голову підписати даний акт і затвердити його печаткою ради… Якщо я не підпишу, і до мене приходили виконавці… і складають протокол. Адмінпротокол до чого може довести – до того, що мене відсторонять від виконання обов’язків».
Депутат
Віктор Небога: «Порушені конституційні права нашої громади».
Депутат
Віктор Гурін: «Вношу пропозицію – заборонити міському голові виконувати вказані дії. По суті, виходить, що Олег Васильович один становиться заложником ситуації».
Олег Бондар: «З Єлізаровичем».
Віктор Гурін: «Ми приймемо рішення ради. Хай оскаржують рішення ради».
Костянтин Карєв: «Все-таки це рішення повинен бути підписати голова. І це вже буде наявний склад невиконання рішення суду навмисне».
Олег Бондар: «Пріходят, составляют протокол, адмін – на порушення. Я с етім протоколом вже нікому нічого – ні виконувать свої обов’язки, ні балотуватися на наступні вибори…».
Депутат Анатолій Калинка: «Якщо виконаємо це рішення суду, то виникне прецедент – тоді кожен, хто захоче отримати у власність земельну ділянку, без рішення ради чи ще щось – просто буде звертатися до суду й відповідно через суд отримувати акт на право власності. Це ж пряме порушення Конституції, Земельного кодексу, закону «Про місцеве самоврядування» і інших законів України».
Депутат Віктор Гурін: «Заборонити міському голові підписувати даний державний акт і звернутися в Генеральну прокуратуру із з’ясуванням і роз’ясненням всіх обставин справи».
Костянтин Карєв: «Ну, це буде невиконання рішення суду. Я ж кажу: зазначене рішення, якщо його підпише голова – це підстава вже для порушення кримінальної справи відносно голови».
Депутат Людмила Янкова: «Прослухавши нашого юриста Карєва, я вважаю, що він нас і нашого мера підвів до нехарошої обстановки, в якій ми зараз знаходимося. Тому, що ви повинні були раніше передбачити і сказати хотя би, що йде така тяжба ще до прийняття окончательного рішення – ми прийняли таке рішення, яке не дало б можливості судам. А ви ходили-ходили, отримали конечний результат і ставите нас до відома за ці 7 гектарів. По-моєму, ви не виконали свій службовий обов’язок так, як треба… Перед останнім судом можна було прийняти якесь рішення? Чи ставити нас перед фактом, що завтра все місто заберуть чужі люди?».
Костянтин Карєв: «У даному випадку більше 9 місяців було судове розбирательство».
Олег Бондар: «Якщо ви вважаєте, що юрист не на своєму місці – так встаньте й вискажіть йому недовіру».
Людмила Янкова: «Я висказую – я б його у Верховний Суд з тою зачіскою не пустила. Понімаєте, не пустила».
Костянтин Карєв: «Там феїс-контролю немає, Людмила Григорівна».
Олег Бондар: «Людмила Григорівна, нікто ж не говоріт про вашу внєшность».
Людмила Янкова: «Я по-моєму, не позорю раду».
Костянтин Карєв: «Не факт».
Закон – дишло, яким крутить мер
Звичайно, надто просто було б пояснювати програні суди зовнішністю юриста Ірпіньради. Адже, про смаки та уподобання, як-то кажуть, не сперечаються. Втім, є й інші, вагоміші чинники, що впливають на роботу нашого юриста. Якось мені бідкався секретар ради Анатолій Мороз, що на такі зарплати, як в Ірпінському виконкомі (малося на увазі офіційні зарплати) важко набрати на роботу кваліфікованих працівників. Проте є інші форми заохочення для людей, які бажають і можуть працювати на благо нашої громади. А саме – отримати житло чи земельну ділянку під індивідуальне будівництво. Погодьтеся, це гарний стимул для якісної роботи й належного виконання службових обов’язків. Тільки-от чомусь така неадекватність виходить: юрист Карєв сумлінно оформлює на себе та свою дружину земельні ділянки по Ірпеню – натомість програє суди, за рішеннями яких громада задарма втрачає гектари з унікальними цінними лісовими насадженнями.
Взагалі, у даній справі Ірпінську громадськість та багатьох депутатів «терзают смутные сомненья» щодо зацікавленості та мотивацій міського голови і очолюваного ним виконкому виграти дану справу на користь нашої громади, а не якогось мало кому відомого в Ірпені ТОВ «Терра-вел». У кулуарних розмовах депутати висловили припущення, що вже виготовили акт на право власності згаданої ділянки і взяли за нього гроші, а тепер заднім числом намагаються «підписати» під це неподобство всю Ірпінську міську раду. Таким чином намагаючись зробити суди інструментом земельного дерибану в обхід депутатського корпусу.
Взагалі, для Бондаря закон – це знаряддя маніпуляцій, або, як вірно кажуть у народі, як дишло. Як захоче – так ним і вертить. Коли Бондарю вигідно виконувати закон, то він вдає із себе законослухняного чиновника. Якщо ж ні, то вперто й послідовно не виконує рішення суду. Особливо ті, згідно з якими він повинен був залишити мерське крісло. Коли суд визнав неправомочними позачергові вибори міського голови у червні 2007 року, а відтак і чинним мером Мирославу Свистович. Тоді «законослухняний» Бондар доклав максимум зусиль, аби не виконувати рішення суду, що на той час вступило в силу. Обгородив коридор у міськраді біля свого кабінету, найняв охорону за бюджетні гроші і т. ін.. Проявляє він «принциповість» і в інших питаннях, прикриваючись ситуативно вигідною для нього «законослухняністю». Як у випадку з рішенням суду на видання документів для діяльності клубу «Central». Тоді Бондар впирався до останнього, мотивуючи свою поведінку тим, що рішення суду неможливо виконати. Не раз доводилося чути на сесії від міського голови, що він не буде підписувати земельні акти людям, доки не сплачена відновна вартість зелених насаджень. Бо це «протизаконно» приватизувати 10 соток без сплати відновної вартості. Натомість за логікою Бондаря «законно» без сплати відновної вартості видати акт ТОВ «Терра-вел» на володіння 6,93 гектара лісової зони.
Поки що це йому не вдається. Після напружених словесних баталій в сесійній залі депутати більшістю голосів відхили пропозицію виконкому, озвучену доповідачем з цього питання юристом Костянтином Карєвим, яка полягала в тому, щоб «дати добро» на підпис і печатку (до речі, секретар ради Анатолій Мороз відмовився ставити печатку без рішення сесії). Депутати наполягли на своєму, проголосувавши за рішення, основу якого склали пропозиції Петра Бубенка та Віктора Гуріна. Воно полягало в тому, щоб не визнавати право власності за згаданим ТОВ на територію колишнього табору «Орлятко» та звернутися з цього приводу до прокуратури.
Не вплинуло на позицію депутатів навіть таке зауваження Олега Бондаря: «Шановні депутати, ви погаварілі і разойдьотєсь, а уголовниє дєла будут протів мєня і протів секретаря ради… ілі ви станітє на защіту, ілі будете носіть передачі, когда я буду в тюрьмє». Ірпінська міська рада у цьому питанні вирішила не ставати на захист міського голови.
Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО
P. S. Ця публікація «присвячується» провладному виданню, яке внадилося цупити матеріали з сайту «Зорі Приірпіння» без посилання на нього. Гадаю, що цю статтю «Ірпінському віснику» не вдасться передрукувати при всьому бажанні 🙂
