«Чи дійсно нові ліки кращі аналогічних колишніх? Чи вартують вони тих грошей, які за них доводиться платити? А, можливо, результати їхніх клінічних випробувань просто прикрашені? І, нарешті, найважливіше питання: а чи не небезпечні ці ліки для пацієнтів? Чи не можуть вони вбити людину?»
Журналіст і лікар Бен Голдкарт про свою книгу «Фармацевтична брехня»
«Фармацевтична брехня» – переможець минулого року в конкурсі в Німеччині на кращу науково-популярну книгу в категорії Zundstoff («Скандальна сенсація»), де змагалися видання, в яких найбільш компетентним чином викладена найскандальніша проблема…
Фармацевти знають чимало трюків, що дозволяють представити продукцію в найкращому світлі. Рекламна індустрія стає новим обличчям фармацевтики, її примарною особою. Будь-який препарат, що випускається в життя, удостоєний одразу двох атестацій: «Найефективніший з ліків» і «Найбезпечніший з ліків». Чи варто вірити цим штампованим фразам?
На початку 2000-х років пацієнтам, які страждали від захворювань суглобів, часто прописували болезаспокійливий засіб Віокс, поки не з’ясувалося, що у певних категорій хворих Віокс удвічі підвищував ймовірність інфаркту або інсульту. У вересні минулого року фармацевтична компанія Merck оголосила про добровільне відкликання цього препарату.
Як вважають, десятки тисяч хворих на діабет заробили інфаркт, приймаючи рекомендовані їм ліки – Росиглітазон (тепер також заборонений до продажу).
Полівітамінні комплекси, які лікарі рекомендують вживати для гарного самопочуття, можуть виявитися зовсім не безневинними. Шведські учені заявляють, що виявили зв’язок між прийомом цих препаратів і ризиком розвитку онкологічних захворювань.
Проблема набагато ширша, ніж проста підробка ліків. Фармацевтика переживає найтяжчу кризу – це неминуча криза споживання. Фармацевтичні концерни – за прикладом компаній – виробників електроніки – прагнуть випускати все нові й нові «моделі» ліків. Часом вони не витримують критики. Клінічні випробування нещадно виявляють їхні недоліки – повну непотрібність, а то й шкідливість. За ідеєю ці препарати потрібно знімати з виробництва після того, як на їхню розробку витрачені величезні грошові суми. Повернути ці суми вже не вдасться…
У хід йде все! Результати клінічних випробувань, які показали непридатність препарату, засекречують, навіть якщо їх – 90%! До друку потрапляють лише потрібні результати. Організовується нав’язлива реклама нового «чудо-препарату». «Замовні статті» публікуються всюди – від бульварних видань до серйозних наукових журналів. Продаж ліків нарощується. Прибуток йде. Пацієнтам залишається розраховувати лише на диво – вірити в те, що препарат їм допоможе, адже і плацебо, трапляється, допомагає.
В 2010 році одна з Ірпінських аптек проводила клінічні випробування БАДів для покращення зору на основі чорниці. Аби реально покращити зір – насправді потрібно щодня з’їдати півкіло чорниці. Неможливо замінити однією чудопіглкою півкіло чорниці і не будьте наївними. Лише один з препаратів показав позитивний результат, але лише як допоміжний в основному лікуванні.
Сучасна фармацевтика скотилася до краю прірви. Тут усе крутиться навколо грошей. Благополуччя пацієнта – справа десята. Ним можна пожертвувати. Нові лікарські препарати перевіряють і контролюють ті, хто їх виробляє. Для них негативний відгук – удар по фірмі. Зрозуміло, що в таких умовах обман споживачів – основа отримання прибутку, навіть якщо цей обман смертельно небезпечний. Виходить, що ніхто, крім фармацевтів, не знає, корисні чи шкідливі широко рекламовані ними препарати.
Навіть лікарі не мають можливості ознайомитися з усіма результатами випробувань, не відають про можливі шкідливі наслідки прийому цих ліків.
За великим рахунком, нові ліки – це нові «золоті жили». Щоб почати розробку цих родовищ, всі засоби добрі. Те, що ми бачимо, те, з чим стикаємося – це система – «модель ведення бізнесу».
У своїй книзі Голдкарт наводить цілий ряд прикладів.
Так, в 2010 році троє незалежних вчених з Гарварду і Торонто проаналізували дослідження, присвячені найважливішим групам ліків, у тому числі антидепресантів і протиракових препаратів. Вони переглянули понад п’ятсот робіт. Якщо роботи фінансувалися самими фармацевтами, то в 85% випадків результати були позитивними, а якщо незалежними інвесторами – в 50% випадків.
Чому фармацевти так вдало проводили досліди? Тому, наприклад, що порівнювали новий препарат з давно відомим, але не дуже надійним. Або для порівняння брали перевірені ліки, але в такій малій дозі, що вони свідомо гірше допомагали пацієнтам з контрольної групи, ніж новий препарат.
Іноді фармацевти проводили серію клінічних випробувань. Кращий з отриманих результатів публікували, решту замовчували. І якщо вони все-таки програвали конкуренцію з традиційними препаратами, новий виріб порівнювали з плацебо. Так будь-яка другорозрядниця стала б чемпіонкою з бігу, коли б на старт найважливішого турніру поруч з нею виставили сім старих учасників.
Якби ми викрили якогось ученого, який приховує частину отриманих ним в експерименті результатів, щоб тільки підтвердити свою гіпотезу, ми б відлучили його від науки, назвали фальсифікатором і махінатором.
Але у фармацевтичній галузі скільки не намагаються її розхитати окремі скандалісти, панує та ж милостива тиша. Ось так ліки, користі від яких не більше, ніж від плацебо, як і раніше залишаються в «лідерах продаж» лише тому, що всі роботи, в яких критикувалися ці «уявні величини», були фактично заборонені.
Так, минулого року в Німеччині було перевірено 73 нові ліки, у тому числі препарати проти діабету, раку і гіпертонії. Лише 14 виявилися помітно кращими тих, якими ми давно користуємося. Ще 23 препарати виявилися трохи краще колишніх. У загальній складності, це – половина всіх нових найменувань.
Дослідження, проведене в ЄС у 2013 році, показало, що лише п’ята частина нових ліків, що з’являються на ринку, істотно краща тих, що вже є у продажу. Тим часом загальний обіг досліджених ліків склав 5 мільярдів євро.
До слова, якщо «чудо-препарат» виявиться недієвим, але при цьому нешкідливим, його ще важче заборонити. Так, кілька років тому нашуміла історія з антидепресантом Едронакс. Тести показували, що він чудово допомагає людям, що страждають від депресії. Але незабаром з’ясувалося, що при клінічних випробуваннях публікувалися лише позитивні результати. Усі негативні результати – а їх було дві третини – утаємничені.
У лютому 2013 року компанія Pfizer визнала, що між її препаратом Едронакс і пустушками-плацебо нема ніякої різниці. Тим не менше, він успішно продається – він же практично нешкідливий!
Кілька століть тому знаменитий іспанський сатирик Франсіско де Кеведо жовчно написав: «Якщо ти будеш платити лікареві, коли захворієш, то як ж ти розраховуєш, щоб він повернув тобі здоров’я, яке для нього не потрібне, адже позбавляє тебе хвороби , що дає йому його насущний хліб».
Як би там не було, ми вимушені довіряти лікарям, тому потрібно або просити лікаря назначати найдешевші препарати, що іноді буває принизливо, або ж викликає зверхнє ставлення з боку того ж лікаря, або ж можна озброїтися знаннями… хоча ними потрібно озброїтися в будь-якому випадку. Ось, наприклад, популярний випадок, коли лікар не дивиться ваші попередні хвороби і може назначити найпопулярніші вітаміни, які містять йод, а декому з проблемою щитовидною залозою йод протипоказано.
Також лікарі часто не нехтують нагодою назначити замість звичайного парацетамолу за кілька гривень його замінник за 30-50 грн.
Парацетамол відомий вже давно, його приймали ще наші бабусі.
На сьогоднішній день парацетамол має багато інших назв – Панадол, Терафлю, Еффералган, Калпол, Акамол, Лекадол, Доломол, Вольпан, Опрадол, Колдрекс, Фервекс і т. д.
Парацетамол може бути у вигляді таблеток, сиропів, капсул і розчинів і навіть ампул для ін’єкцій. Його з легкістю можна купити в будь-якій аптеці без рецепта лікаря.
Парацетамол потрапляє в кров через шлунково-кишковий тракт за відносно короткий час (близько півгодини) і знімає будь-який біль, надає жарознижуючий ефект.
Слід пам’ятати, що приймати парацетамол та інші ліки на його основі потрібно після їжі, запиваючи простою водою. Дослідження показали, що коли ви запиваєте таблетку соком або фруктовим напоєм, то ефект ліків значно знижується.
Ні в якому разі не можна приймати парацетамол тривалий час. Та й сенсу в цьому немає – парацетамол лише знімає симптоми захворювання, але не лікує його. Як і при застосуванні інших ліків, перед лікуванням парацетамолом бажано проконсультуватися з лікарем.
Парацетамол чинить сильний вплив на печінку, тому щоб не посилювати цей вплив не можна запивати його кофеїновмісними напоями і алкоголем. Через свій вплив на печінку, парацетамол протипоказаний при її захворюваннях (гепатиті, цирозі та ін.) До протипоказань застосування парацетамолу відносяться і захворювання крові, і виражені порушення функції нирок.
В майбутньому ми ще не одноразово у публікаціях «Зорі Приірпіння» розглядатимемо різноманітні ліки і їхні замінники.
