25 центів за здану пляшку з м’якого пластику

1.
Викинувши пляшку з м’якого пластику у спеціальний автомат, розташований у більшості супермаркетів, у Німеччині можна отримати найбільшу суму компенсації – 25 центів.

Як зазначає студентка Національного університету біоресурсів і природокористування України Катерина Луценко, яка проходила виробничу практику після 3 курсу на одному з німецьких підприємств з сортування скляної та пластикової тари, таким чином держава заохочує громадян здавати на переробку найбільш шкідливу для довкілля ємність, передає AgroPortal.ua.

«В Німеччині зі споживача, який купує напої, стягують заставну ціну за пляшки, – пояснює вона. – Автомат відшкодовує цю «різницю» видаючи чек, який можна обміняти на продукти з асортименту цього магазину або гроші: сума компенсації за скляні ємності складає від 8 до 15 євроцентів, за пляшки з твердого пластика – 15 центів і найбільше – за м’який пластик».
2
Розташований у місті Гестахт(земля Шлезвиг-Гольштейн) завод належить казахам, які багато років живуть у Німеччині.

«Працюють на підприємстві переважно литовці, а також поляки, болгари, молдавани та німці, – розповідає студентка. – Протягом робочого дня, який триває 8 годин (можна було працювати й понаднормово), я сортувала скляну та пластмасову тару з магазинів, при цьому розділяючи пляшки за розміром, кольором, маркою напою, тощо».

3
Роботодавці чітко керують підлеглими та ставлять перед ними конкретні завдання, згадує Катерина Луценко, додаючи, що посади менеджера на Euro Power немає, оскільки всі його функції виконує директор. «Оскільки ми проживали у невеличкому селищі Дассендорф, за 10 км від міста Гестахт, на роботу і назад нас відвозив Фелікс – наш бригадир, литовець, – розповідає студентка. – У нас був один або два вихідні дні на тиждень, тому наша весела компанія – я та 9 хлопців – декілька разів відвідали Гамбург».4
Питання екологічної безпеки та раціонального використання ресурсів сьогодні гостро стоїть в Україні.

«Працюючи на підприємстві, я часто запитувала себе: “Чому такого немає на Батьківщині?”, – каже майбутній менеджер зовнішньоекономічної діяльності Катерина Луценко. – Тепер я маю практичні знання про підхід до роздільного збору та сортування сміття, зокрема, тари з-під напоїв і сподіваюся, що незабаром наша держава піде шляхом високорозвинених країнах світу, де сортувати та переробляти сміття – це норма».

Джерело: ecotown

Інші публікації на цю тематику читайте ТУТ

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *