Першою, найпоширенішою серед миролюбивих громадян помилкою є очікування поки агресор вдарить першим. «Хороші хлопці першими бійку не починають», – зарубили собі на носі хлопці ще з дитинства установку. Але від першого удару захиститися дуже і дуже складно, навіть професійному спортсмену-єдиноборцю. Потрібно думати раціонально, адже ви не герой бойовика чи там вестерна якогось.
Другою помилкою є, коли ви під час самозахисту вдарили гопника і стоїте дивитеся на те, якого ефекту досягли своїм ударом (вирубався, звалився з ніг, похитнувся, мотнув головою, наче нічого й не було). Замість того, щоб відразу закріпити і розвинути успіх першої вдалої атаки, ви даєте опонентові час оговтатися, даруєте йому безкоштовний допінг у вигляді порції адреналіну, гніву і ненависті до вас. Це, до речі, першочергово стосується жінок! Вдарити між ніг і бігти, ніби ви щойно нейтралізували противника на кілька днів – нерозумно. Він швидко оговтається і набереться люті…
Не ведіться на розводку «підемо вийдемо поговоримо» – це третя помилка. Можливо, вам дивно про це читати, але 90% чоловіків дійсно вважають, що вони виходять поговорити. Насправді, за дверима чекатиме чи несподіваний удар з розвороту, або «команда активної підтримки», ясна річ, не ваша.
Самолюбство не дозволяє вам обійти на відстані групу чоловіків, обрати безпечний маршрут, щоразу готувати засіб самооборони при вході в під’їзд? Як ви вже розумієте, це помилка номер чотири. Результати таких екстрім прогулянок відомі всім.
Ви справді вважаєте, що травматичний пістолет, або газовий балончик , або електрошокер на дні вашої барсетки виручить вас у скрутній ситуації?! Сувора реальність така, що після першої плюхи, людина забуває про все на світі, і в кращому випадку незграбно відмахується. Після конфлікту приходить запізніле розуміння: «У мене ж був з собою пістолет!» (у тій барсетці, яку відібрали). Мораль: засіб самооборони потрібно готувати заздалегідь.
Також помилкою є сумніватися і зважувати шанси на мирний результат, коли ви власне розумієте, що бійка неминуча. Чим довше ви думаєте, тим більше у вас в крові накопичується «дурного» адреналіну, який змушує коліна підгинатися, а руки слабшати. Увага розсіюється, все менше шансів успішно відбити готову ось-ось розпочатися атаку опонента. Правильний варіант – зрозумів, що бійка неминуча – відключив внутрішній діалог – відразу атакуєш першим.
«Я адекватна людина і будь-який конфлікт можу залагодити мирним шляхом». Саме так і думали частина клієнтів реаніматології. А гопник так не думав, у нього мізків немає, і слухати ваші адекватні міркування бажання теж ніякого немає. Хапає за грудки і б’є чолом у перенісся. Правильний варіант у випадку, якщо бійка неминуча – дивіться пункт вище.
«Краще вже нехай поб’ють трошки гопники, ніж вбити людину і сісти в тюрму». Іноді попадаються хлопці, які не можуть вчасно зупинитися. І тільки пробивши черепа вони розуміють, що «трохи» перестаралися. Правильний варіант – безпечні для життя, але вкрай болючі удари по геніталіях, колінах, гомілках.
«Кричать дівчата, а справжній мужик повинен терпіти», – дев’ята помилка.
Крик змушує людей зупинитися, привертає увагу оточуючих і сильно підвищує шанси врятуватися.
І десяте правило – не втрачати пильності і не довіряти навіть у звичайних вуличних боях «до першої крові». Суперник може не зупинитися на «першій крові», і навіть перших зламаних ребрах. А якщо він відчує, що ви перемагаєте, може вихопити ножик, або підняти камінь. Обличчя того, хто несподівано ззаду вдарив вас цеглиною в потилицю досить складно розгледіти.
Висновок: будьте тверезомислячими, дорослими чоловіками, не зволікайте, якщо треба бити – бийте першим, на вулиці чесних боїв не буває, тому іноді нагородою за перемогу є власне життя.
