Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світу

Позбавлення невинності – обов’язковий іспит, який необхідно пройти кожній дівчині, аби дати потомство і повноцінно насолоджуватися життям у всіх його проявах. Бо це тільки в казці можливо таке, що жінка з’їла горошину й народився в неї син, якого назвали Котигорошком. Та й навіть казки різних народів світу підсвідомо готують, натякають на перше інтимне випробування дівчини. Вони містяться в сюжетах відомих казок – «Червона Шапочка», «Аленький цветочек»… Суть психології полягає в тому, що страх і відраза перед сексуальним чудовиськом (чоловіком) та цікавість, замішана на бажанні пізнати його, відображають підсвідомий потяг до страховиська. Молода чи, навіть, юна красуня потрапляє до лап вовка чи чудовиська, кощія, змія… Далі – як у житті – існують різні варіанти продовження подій.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світу

За первісного суспільного ладу невинності не надавалося особливого значення. Тодішні сексуальні стосунки базувалися суто на інстинктах і мали хаотичних характер. Дівоча плівна стала цінуватися як наслідок виникнення ієрархічного суспільства, в якому почали перейматися питаннями спадкоємців – вождя, князя, синьйора, царя, імператора і т. ін. Самі розумієте, на той час визначати спадковість по ДНК ще не вміли – тож найпридатнішим «інструментом» у цій справі була дівоча незайманість.

З часом зароджувалися численні норми і закони звичаєвого права, що наказували ретельно стежити за збереженням у нареченої незайманої пліви (іменованої в сучасній медицині, слідом за греками hymen – по імені грецького божества, заступника шлюбу, Гіменея). Невинність перетворилася в цінність, присвоєння якої, навіть шляхом чи обману насильства, давало чоловіку привілей, дозволяючи женитися на представниці більш знатного роду і тим самим підвищити власний соціальний стан.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світуПроте це далеко не завжди означало, що позбавити невинності дівчину мусив майбутній чоловік. У багатьох давніх культурах ця справа доручалася другу (одному чи кільком) нареченого, жерцям, вождям, царям, феодалам і т. ін. Або ж навіть чужинцям. У стародавньому Єгипті позбавити цноти наймали слуг за винагороду.

Позбавлення невинності у стародавніх культурах багатьох народів світу вважається у чоловіків подвигом, видом «сексуальної крадіжки» – вона підвищує і сексуальну репутацію, і соціальний статус «злодія».

«Шлюб-крадіжка» і древні ритуали позбавлення невинності збереглися в одному з африканських звичаїв: дівчину, що збирається вийти заміж, відводили в будинок нареченого, відкіля вона повинна утекти і сховатися. Друзям майбутнього чоловіка потрібно піймати її, позбавити невинності і відвести в будинок свекрухи. Символізоване викрадення з метою зґвалтування – розповсюджений ритуал безлічі шлюбних церемоній. Його залишки просліджуються й у давньоруському шлюбному обряді – у переносі нареченої нареченим через поріг, у «крадіжці» нареченої гістьми і «викупі» її нареченим.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світуЗберігся народний звичай: перед весіллям усі молоді люди села, товариші нареченого, підходили і цілували наречену крізь фату. Дружка («старший боярин») залишався поруч з молодятами в першу шлюбну ніч. Якщо наречений не справлявся зі своїми подружніми обов’язками, то зобов’язаний був його замінити. Ще більш древній слов’янський звичай передбачав, що перед весіллям наречена залишалося в лазні наодинці з чоловіком-чаклуном, що повинний був її ретельно вимити. На півночі Словаччини, у Боснії і Чорногорії наречену символічно (а раніше, імовірно, насправді) позбавляв безвинності «дружка» нареченого, що вважався головним на весіллі.

В Океанії ритуал символічної «крадіжки» швидко зник, але за традицією наречений довіряв свою майбутню дружину декільком друзям, що проводили з нею кілька днів удалині від поселення, і лише після повернення відтіля відбувалося весільне торжество.

Жителі Папуа-Нової Гвінеї віддавали наречену для позбавлення невинності жерцю, який відповідно до вірувань вважався представником вищих сил на землі. Жрець позбавляв дівчину невинності за допомогою кам’яного ножа, після чого повертав нареченому, і той за традицією зобов’язаний був запропонувати всім чоловікам племені прийти в будинок і «випробувати» новоспечену жінку. Як тільки потік бажаючих вичерпувався, молоді грали весілля, після якого молода дружина переїжджала в будинок нареченого, і вже ніхто не мав права скористатися її прихильністю.

У традиціях деяких народів ритуал дефлорації проводили жінки. Причому, серед багатьох народів Південної Америки це робили повитухи після народження дівчинки чи матері позбавляли невинності дівчаток у юному віці. Або ж вже статево зрілу дівчину позбавляли невинності шляхом ритуалу. Типовий приклад народів Камчатки і Мадагаскару. Відомий культуролог Мирча Еліаде в книзі «Шаманізм: архаїчні техніки екстазу» наводить розповідь про позбавлення невинності, яке є посвяченням у шаманки: «Дівчину роздягають, кладуть на постіль з овечих шкір і покривають листям канело, постійно роблячи магічні рухи. Потім над нею схиляються баби-шаманки і починають ссати їй груди, живіт і геніталії з такою силою, що молода шаманка досягає екстазу. Одночасно вона позбавляється невинності».

У багатьох народностей для першої ночі був необхідний чужак, ще краще – представник іншої народності: вважалося, що разом із кров’ю незайманої на чоловіка може вилитися гнів її роду, її предків. Невинність – це та жертва, яка в дохристиянські часи за звичай приносилася богам.

У Древньому Римі сексуальна розкутість нікого не бентежила, а поняття невинності існувало тільки для весталок (жриць богині домашнього вогнища Вести), з якими могли розважатися лише імператори.

Згідно древнім грецьким і римським медичним текстам, у ті часи дівчата досягали статевої зрілості в 14 років. До цього віку вони взагалі могли ходити без одягу.

У деяких провінціях вважалося ганьбою, якщо дружина виявлялася незайманою до самого весілля – вона повинна була заздалегідь втратити безвинність у храмі Великої Богині, якій і присвячувалася жертва у виді прорваної (чи розтягнутої) пліви. В Елладі Велику Богиню іменували Афродіта, у Вавилоні – Іштар, у Фінікії – Астрата. У призначений день незаймана приходила в храм і віддавалася будь-якому незнайомому чоловіку, якого зустріне. При цьому дефлоратор ні в якому разі не мав права оголювати дівчину – це прирівнювалося до осквернення храму. У римських храмах дівствениць могли позбавляти невинності ще й за допомогою фалічних статуеток, що зображували одного з нижчих божеств родючості.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світу

Існують різні версії-пояснення виникнення та суті таких традицій. Нове завжди небезпечне. Тож, бажаючи уникнути небезпеки, первісні люди пропускали вперед менш цінного члена племені (так у новий будинок спочатку пускають кішку) чи того, хто знає, як уникнути впливу злих духів (жерця). Молоді недосвідчені чоловіки у такий спосіб уникають неприємних вражень від кровотечі. Або ж підсвідомо бояться, що жінка потім може помститися «за образу».

Для благополучного шлюбу просто позбавити безвинності дівчину мало, потрібно ще «зробити її своєю», у казкових варіантах – розбудити Сплячу Красуню, знати з неї чари, закляття, «жаб’ячу шкіру». «Спляча» – це байдужа, фригідна. Розбудити її (завести, запалити, розбудити жінку) – воістину героїчний подвиг для чоловіка.

Відтак, більшість обрядів дефлорації, коли цноти позбавляє хтось замість нареченого (особливо, коли цьому дійству присвячується цілий обряд з вождями, жерцями, шаманами і т. ін.) мають на меті, аби неприємні болісні відчуття дівчини, що стає жінкою асоціювалися саме з ритуалом, а не з майбутнім чоловіком. Словом не дивно, що згідно теорії Зігмунда Фрейда жінка найкраще віддається своєму другому чоловіку, пройшовши перше сексуальне випробовування з іншим.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світуЗоря Приірпіння” провела опитування на цю тему серед наших сучасниць, поцікавившись їхніми мотиваціями та почуттями, що супроводжували втрату невинності. Приблизно третина опитаних жінок на подібні запитання реагували невдоволено. Вони відмовлялися взагалі говорити про позбавлення цноти, зізнаючись тільки в тому, що цей випадок в їхньому житті був пов’язаний з дуже неприємними відчуттями й такими ж спогадами про них. Жінки, в яких згадки про втрату дівочості не викликали неприємних відчуттів виявилися більш охочими до розповідей про це.

Людмила, позбулася невинності у 17 років:

– До цього мене підштовхнула дівоча цікавість. Я довго зустрічалася з хлопцем, але не давала йому – хотілося бути незайманою до весілля. Якось підгледіла, коли моя мама злягалася з вітчимом. Мені так закортіло, що того ж дня і я віддалася своєму милому. Словом, прискорила одруження – одразу ж «залетіла». Потім разом з мамою лежали в пологовому будинку. Майже одночасно – вона мені народила братика, а я їй внучку.

 

Ліда, позбулася невинності у 20 років.

– Вийти заміж у такому віці я не збиралася. А от прищі на обличчі і тілі, особливо під час місячних, мене серйозно доймали – всю красу псували. Вирішила їх позбутися. Був у мене один такий же юний залицяльник – говорив про любов, клявся у вірності до смерті, заприсягався одружитися. Я йому не вірила – мало чого не наобіцяє нетерплячий юнак. Але він свою справу зробив, а потім швидко «пройшла любов – зів’яли помідори». Відчепився від мене. Та мені тільки цього й треба було. Головне, що не «залетіла». Після того недоречні ознаки дівочості на видних місцях пропали. І вже у своїй постійній нев’янучій красі шукала собі чоловіка.

 

Світлана, позбулася невинності у 17 років.

– Мій знайомий потрапив у неприємну ситуацію. Мені захотілося його втішити, розвіяти смуток. Якось обійми й стримані поцілунки переросли у більш відверті до того невідомі мені дії. Фактично, чоловік зґвалтував мене, скориставшись моєю недосвідченістю. Від суду його врятувало тільки те, що наступного дня він прийшов свататися. Проте цей шлюб виявився невдалим. Через два роки я вже знайшла нового чоловіка.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світу

Марина, позбулася невинності у 17 років.

– У школі я була відмінницею, на всякі олімпіади їздила. У вільний від навчання час досить активно займалася спортом. Словом, була активісткою – тож на мене «навішували» всіляку додаткову суспільно-корисну роботу. Так якось доручили «підтягувати» одну відстаючу однокласницю. Я її справді «підтягнула» по різних шкільних предметах, а вона, у свою чергу, мене потягнула по різних позашкільних закладах. Водила мене на всякі дискотеки, кафе, ресторани, навчаючи як там треба поводитися (бо я попервах шкільні підручники в кафе читала). І всього іншого, чому у школі не навчають – також мене навчила подруга. Зокрема, з хлопцями гуляти. Тоді й спробувала вперше, як це воно під хлопця потрапити. Найцікавіше те, що майже нічого не відчула. Навіть кровотечі не було. Певно, це через те, що активно займалася спортом – м’язи були натреновані. Пізніше зрозуміла, що справжнє задоволення від сексу отримуєш тільки тоді, коли займаєшся ним з коханим чоловіком. А не просто з цікавості чи піддавшись якомусь швидкоплинному настрою чи моді.

 Таня, позбулася невинності у 15 років.

– У нашій сім’ї були складні стосунки. Між батьками (вони потім розвелися) постійні сварки та й у мене з батьком і матір’ю також стосунки були далекі до взаєморозуміння. Тож у такому підлітковому віці (тоді вже у мене сформувалася цілком доросла фігура) я вирішила створювати свою сім’ю. Моєму хлопцеві тоді було 19 років. Ми кохалися – й не тільки тілесно. Цілих п’ять років. Але наскільки в такому віці ми могли розуміти життя?! У 15 років «залетіла», зробила аборт, після чого вже не можу мати дітей… Підрісши ми зрозуміли, що так довго бути разом не зможемо. Він дуже не хотів мене лишати – довелося самій піти від нього. Тепер у нього своя сім’я, діти, а я няньчу чужих…

Катя, позбулася невинності у 16 років.
– Це було у літньому таборі, куди нас школярами відправили на канікули. Ми організовували всілякі конкурси, концерти, вистави, в яких я завжди охоче брала участь, бо ж маю гарну зовнішність, голос і пластику. Серед дівчат у нас була сильна конкуренція за головні ролі. Словом, ми не на жарт змагалися (мало до бійок не доходило), хто серед нас красивіша, «крутіша» і т. ін. Особливо, одного разу, коли вибирали на роль Мальвіни. Після багатьох відборів залишилася одна моя однокласниця Люда і я. Тоді отримати головну роль для мене було справою честі, загального визнання, ну, мало не життя і смерті… Тоді я й наважилася звабити нашого вожатого (йому було 25 років), який займався культроботою. Всього лиш один разочок… Після цього до кінця канікул всі головні ролі і сольні виступи були тільки у моєму виконанні.

Анжела, позбулася невинності у 27 років.

– Я засиділася у дівках. У такому віці навіть не солідно було про це зізнаватися. Всі подруги і навіть родичі казали – вже й пора. Рекомендували (причому, часто надто нав’язкувато) то одного, то другого претендента зірвати «інтимний джек-пот». Але мене це тільки ображало й стримувало. Комплекс «старої діви» все дужче тиснув на мене через надмірну стурбованість моїм сексуальним життям (тобто – його відсутністю) з боку мого оточення. А зробив мене жінкою чоловік, з яким я випадково приємно зустрілася – буквально на другий день знайомства. Користуючись тим, що він нічого про мене не знав – я подала себе у такому ракурсі – якщо хлопець мені сподобався, то переспати з ним для мене аж ніяк не проблема. Тож він і зробив свою чоловічу справу, навіть не здогадуючись, що першим зірвав солодкий плід.

Жінками не народжуються: невинність і дефлорація в культурах світу

Оксана, позбулася невинності у 18 років.

– Ще з 16-ти років зустрічалася з хлопцем старшим за мене на 9 років. Чим довше ми гуляли, спілкувалося, тим дужче мені вже хотілося спробувати це… Але батьки не дозволяли, казали – мала ще, неповнолітня. Та й мій кавалер не хотів близькості поки не доросла до вісімнадцяти. Для цих справ у нього були старші подруги. Тож свого 18-го дня народження я чекала з надзвичайним нетерпінням. Мама відчула це, й батьки придумали хитрий план. Запросили на святкування багато гостей, після гуляння ввечері ми з батьками вже мали сідати на поїзд і їхати на три тижні на Південь до моря, звідти у село до баби й діда – там у літню пору традиційно роботи у полі вистачає. Словом, за їхнім задумом така жадана для мене подія переносилася на невизначений час – батьки гадали таким чином вгамувати нестримне бажання. Про все я розповіла своєму хлопцеві. Він запросив мене до себе напередодні мого вісімнадцятиліття. Того спекотного літнього вечора ми довго сиділи надворі, як завжди спілкувалися на всілякі цікаві теми, розглядали зорі й милувалися місяцем. «А тобі виповнилося вісімнадцять – вітаю!», – несподівано сказав він. І справді, було вже далеко за північ… Додому я повернулася вранці – вже спробувавши до цього невідомий плід. Мама про це здогадалася – але вже було пізно. День народження, море і село того літа провела будучи вже не дівчиною.

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *