Як врятувати Біличанський ліс від Карплюка?

Минулого четверга у Києві в інформагентстві  УНІАН міський голова Ірпеня провів прес-конференцію під назвою «Як врятувати Біличанський ліс?». Видається, що організатори заходу не дописали в назві одне уточнення, а саме: «Як врятувати Біличанський ліс від Карплюка?». Так повинна була звучати повна назва прес-конференції.

Як врятувати Біличанський ліс від Карплюка?

Дивлячись, як інтенсивно зараз винищуються ліси в Ірпені, м’яко кажучи, видається дивним, що Володимир Карплюк з прихильниками заходилися захищати тепер сусідній Біличанський ліс. Як тут не пригадати відому байку про щуку, від якої ніхто в ставку життя не мав – за що її вирішили втопити в річці.

Присутніх на прес-конференції жахали вирубками, демонструючи фото, де видно шматки вирубаного кілька років тому і вже засадженого новими саджанцями лісових квадратів. Потім запитували, мовляв, це нормально? Куди дивляться активісти? Відтак пояснюю спеціально для КІіНО: якщо вирубали дорослі дерева і на їхньому місці посадили нові саджанці – у пропорції 20 нових до одного зрубаного – то це нормально. Але якщо на місці вирубаних дерев «саджають» нові багатоквартирні будинки, то це не нормально.

Як врятувати Біличанський ліс від Карплюка?

Вже не перший раз проводяться подібні презентації з приводу «окультурення» Біличанського лісу. Рік тому їх люди затюкали в Коцюбинському будинку культури.

Цього разу «рятувальники» Біличанського лісу організували прес-конференцію в УНІАН. Думали подалі від опонентів, проте не склалося. У приватних розмовах самі представники Карплюка говорили, що з таким же успіхом можна було проводити цю прес-конференцію в Ірпені. Відтак, в УНІАНі учасникам довелося умисне якомога більше говорити у вступному слові, аби залишилося менше часу для відповідей на незручні запитання журналістів.

Хоча їх таки уникнути не вдалося. На запитання відомого громадського активіста й еколога Володимира Паламарчук, наскільки проектом передбачено знищення лісу, саме як лісу – від організатора конференції Максима Плешка послідувала відповідь: «Жодного капітального будівництва не передбачається… але там має бути інфраструктура». Яка саме? Здогадайтеся самі. Тротуарна плитка з велопрокатом? Рік тому «рятувальники» Біличанського лісу говорили про 27 гектарів під кемпінги. Цього разу про них не згадували. Забули чи побоялися непідконтрольних журналістів?

Автор цих рядків поцікавився підставами фінансування з міського бюджету розробки плану території, яка не  належить до територіальної громади Ірпеня? Як можна облаштовувати парк, не знаючи, де його межі? Можливо, до парку входять нинішні вирубки біля Ірпінського кладовища чи Водоканалу. Або ж вже вирубаний і забудований вільховий гай. Може, всі ці території також входять до складу Національного парку «Голосіївський»?

На що Володимир Карплюк відповів наступне: «Може, саме тому, що ми не знаємо, де проходять ці межі, ми кажемо, що їх потрібно встановити. Коцюбинське – це Ірпінь в рамках адміністративного підпорядкування. Ми говоримо, що є затверджений Генеральний план розвитку Коцюбинського, який на сьогоднішній день ніхто не оскаржив і ніхто не відмінив. У рамках цього плану ми маємо повне право на фінансування цього проекту».

Як врятувати Біличанський ліс від Карплюка?

Цікаво, хто бачив той Генплан? Навіть, якщо він існує, то на яких підставах «генеральний розвиток» Коцюбинського міг поширюватися на понад три тисячі гектарів лісів Києво-Святошинського лісництва – видається цікавою темою розслідування для правоохоронних органів.

З огляду на вищесказане видається не дивним, що Коцюбинське вирішило відокремитися від Ірпеня, зважаючи на те, що нинішня Ірпінська поки що влада допоки просто використовує нинішній статус адміністративного підпорядкування не для благо жителів Коцюбинського, а для прикриття й виправдання своїх зазіхань на Біличанський ліс.

Олександр НАКАЗНЕНКО

Arrow
Arrow
PlayPause
prodam
Slider
ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *