Вхід Господній в Єрусалим

З Вербної неділі, яка в цьому році припала на 5 квітня, розпочинається Великий Тиждень, який ще називається Страсним.

Виникненню Вербної неділі послужили біблійні оповіді: Ісус в’їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

Оскільки в Україні пальми не ростуть, а перша розпускається верба, з давніх часів стали використовувати її гілки, тому і саме свято стало називатися Вербною неділею. Але справжня його назва – Вхід Господній до Єрусалиму.

Зазвичай, з ранку на Богослужіння сходяться всі — старі й малі, — бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Приносять святити або ж заздалегідь навозять багато вербового гілля. Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то дітям можна проковтнути по кілька «котиків» — «щоб горло не боліло».

Обряди на вербну неділю:

Пропонувалося легенько бити одне одного зеленим віттям верби, приказуючи:

Не я б’ю — верба б’є,
Недалечко красне яєчко,
За тиждень — Великдень!
Не вмирай, не вмирай –
Великодня дожидай!

Подібну обрядодію вчиняли між собою хлопці й дівчата:

Шутка б’є — не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень —
Червоне яєчко!

Було за звичай, коли матері по черзі «били» свяченими галузками’своїх дітей, бажаючи їм:

Не я б’ю — верба б’є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

Страсний понеділок

За традицією у Страсний понеділок люд прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив.
У понеділок, особливо для жінок, день починався рано, – пише буштинський краєзнавець Дмитро Копинець у книжці “Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину”. – Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.

Страсний вівторок

У вівторок жінки золили, прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль. також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Чиста середа

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо.

Страсний четвер

День страстного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.

Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. Здавна у Страсний Четвер найменші діти зранку ходять до родичів і хресних батьків по “кукуци-гугуци”. Так раніше називали пампушки у вигляді символічничних пташок. Дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно – різноманітні солодощі. Гроші бажано не давати, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Юда зрадив Ісуса Христа.

Страсна п’ятниця

Велика п’ятниця – це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п’ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.

Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П’ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці. Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

Обряд Богослужіння у Велику П’ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П’ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід’ємною складовою частиною обряду є Плащаниця – кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця – це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу: “Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив”, – співається в тропарі Великої П’ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи. У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П’ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. Приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: “Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!”

У Великодню П”ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах, – пише Дмитро Копинець.- У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо.

Велика Субота

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці, – пише Дмитро Копинець. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії.

Спеціально для Великодня у кожній родині є кошик-дарник (він служить виключно для освячення паски та скоромного на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Звечора дарник наповнюють святковими наїдками: кладуть паски – пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, шовдарь, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стрмляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають рушничком.

Паска символізує життєву повноту і єдність християн.

Сирна паска і взагалі молочне – означає духовний харч. У Святому письмі сказано, що в землі обітованній тече молоко і мед.

Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня – з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю. Сіль – символ повноти, достатку, суті.

 

Arrow
Arrow
PlayPause
prodam
Slider
ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *